Вийшов перший офіційний тизер "Лютий березень" Сергія Сотниченка (ВІДЕО)
Український кінематограф збагатився ще однією надважливою сторінкою сучасної історії. Світ побачив перший офіційний тизер військової драми "Лютий Березень" від режисера Сергія Сотниченка. Символічно, що презентацію цього відеоматеріалу автори приурочили до знакової дати — 125-річчя заснування міста Ірпінь, яке стало одним із головних символів українського опору на початку повномасштабного вторгнення.
Нова стрічка створюється компанією ТОВ "УРБАН КЛАБ" за безпосередньої підтримки Державного агентства України з питань кіно. Вона покликана зафіксувати художніми та документальними засобами події перших тижнів весни 2022 року, коли під Києвом вирішувалася доля всієї країни.
У центрі сюжету картини опиняються звичайні люди, чиє звичне життя в один момент зруйнували ворожі снаряди та окупація. Автори пропонують глядачеві стежити за трьома паралельними сюжетними лініями, які тісно переплітаються в розірваному вибухами місті:
Історія Сергія. Головний герой опиняється у пастці обставин і веде відчайдушну, смертельно небезпечну боротьбу заради однієї мети — врятувати та вивезти з пекла свою літню матір.
Щоденник Зої. Молода дівчина стає своєрідним літописцем трагедії. Вона веде особистий щоденник безпосередньо серед руїн та під постійними обстрілами, фіксуючи кожну хвилину виживання та психологічні зміни людей довкола.
Погляд збоку. Третя лінія присвячена американським журналістам. Вони приїжджають до палаючого Ірпеня у погоні за світовою сенсацією та гучними репортажами, але дуже швидко звичайний професійний інтерес перетворюється на глибоку особисту драму та боротьбу за власні життя.
Головна відмінність драми "Лютий Березень" — її абсолютна автентичність. Режисер Сергій Сотниченко та його сусіди не просто знімали кіно про війну, вони особисто пережили окупацію та перші, найважчі тижні повномасштабного вторгнення в Ірпені. Саме тому кожен кадр стрічки дихає суворою правдою.
Сценарій, над яким разом із режисером працювали талановиті авторки Лора Гродецька та Юлія Поплавська, створювався не за канонами класичної художньої вигадки. В його основу лягли реальні, неочищені відеоматеріали з телефонів, збережені щоденникові записи, а також численні усні спогади свідків та безпосередніх учасників тих страшних подій.
Процес зйомок також став випробуванням. Знімальна група працювала безпосередньо на реальних локаціях в Ірпені, максимально відтворюючи хронологію: роботу почали в лютому, а фінальну крапку поставили на початку травня. Режисер згадує, що під час роботи команда постійно перебувала у тригерному стані, адже на місцевих деревах та будинках ще не загоїлися свіжі "шрами" від уламків мін, а в землі подекуди стирчали хвостовики від ракет.
Для втілення складних образів, які мають реальних живих прототипів, запросили провідних українських акторів. Зокрема, ключові ролі у стрічці виконали легендарна Ада Роговцева та відомий актор Андрій Дебрін.
Створення фільму супроводжувалося сміливими режисерськими рішеннями та справжнім самозреченням команди:
Повна акторська свобода. Сергій Сотниченко зважився на творчий експеримент і дозволив акторам повністю відходити від заздалегідь написаного тексту. Задаючи лише базові обставини події, він давав артистам можливість імпровізувати та пропускати трагедію крізь власне світосприйняття.
Поранення та взаємодопомога. Актор Андрій Дебрін прибув на знімальний майданчик безпосередньо з передової. Він мав осколкове поранення ноги та перебите коліно. Коли виникла потреба знімати емоційну та фізично важку сцену, де його персонаж повинен нести героїню Ади Роговцевої на руках через холодну річку, актор просто не зміг підвестися через дикий біль.
Режисер у ролі дублера. Щоб не зупиняти процес і зберегти унікальний момент, Сергій Сотниченко ухвалив блискавичне рішення. Він переодягнувся в костюм Дебріна, особисто взяв Аду Миколаївну на руки і по пояс у крижаній воді переніс її через річку. Саме ці живі, непідробні кадри зрештою і потрапили до фінального монтажу військової драми.
Сьогодні творча команда продовжує активну роботу над матеріалом. Творці переконані, що "Лютий Березень" — це не просто чергова кіноісторія, а величезний пласт пам'яті українського народу, який обов'язково має трансформуватися у якісний, потужний повнометражний художній фільм для світового прокату.
Глибше зануритися у філософію автора, його спогади про перші дні повномасштабної війни та бачення майбутнього нашої кіноіндустрії можна в ексклюзивній розмові з митцем. Велике інтерв'ю з режисером вийшло у двох спецвипусках:
Частина 1: "Те, за що я боровся все життя, – відтворення емоцій та показ реальних подій – могло зникнути разом зі мною" — про дитячі мрії, шлях у професію та три тижні виживання в окупованому Ірпені.
Частина 2: "Наше українське кіно колись стане на ноги. Для цього є всі шанси і професійні люди, які можуть і хочуть працювати" — про роботу над серіалом "Жіночий лікар. Нове життя", специфіку зйомок під час повітряних тривог та нові сценарії.
Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і дивіться нас на YouTube. Також читайте та підписуйтесь на нас у Facebook Погляд Київщина та Іnstagram.