Як громада змінює простір: Лідія Савенко про екоініціативи та відновлення "Дачі" у Боярці
Навіть у часи повномасштабної війни, коли фокус суспільства зосереджений на нагальних гуманітарних та військових потребах, розвиток локальних спільнот залишається критично важливим. Співзасновниця Фонду Боярської громади Лідія Савенко в інтерв’ю медіа "Погляд" розповіла, як невеликі ініціативи мешканців переростають у масштабні зміни, навіщо захищати вікові дерева та які несподіванки приховує реставрація 130-річної історичної будівлі.
Фонд Боярської громади був зареєстрований у 2020 році, у розпал пандемії COVID-19.
Головна ідея організації, яку Лідія Савенко заснувала разом зі своєю колегою-натхненницею, — розвиток локальної філантропії, коли мешканці власними ресурсами підтримують корисні ініціативи сусідів.
Підтримка ініціативних груп: Фонд свідомо робить акцент на роботі не з великими громадськими організаціями, а зі звичайними небайдужими мешканцями, надаючи невеликі гранти (до 30 тисяч гривень) на втілення їхніх ідей.
Тематичне різноманіття: Щоб залучити якомога більше активних людей, конкурси охоплюють різні напрямки — від благоустрою та освіти до культури й клімату.
Сила спільного ресурсу: Наприклад, волонтерський конкурс проєктів із благоустрою та клімату "Весняний БЗкошт" (розшифровується як "Спільнокошт Земляків" або "Боярський спільнокошт") фінансується виключно за кошти, зібрані фізичними особами всередині громади.
На початку повномасштабного вторгнення Фонд тимчасово перепрофілювався на гуманітарну допомогу, зокрема на постачання дефіцитних ліків у громаду. Проте згодом команда повернулася до своєї основної місії. На закиди скептиків про те, чи на часі під час війни займатися культурою та екологією, Лідія Савенко відповідає однозначно: військові захищають країну заради того, щоб мати змогу повернутися у громаду, яка стала кращою, ніж була до їхнього відходу.
Фонд Боярської громади став одним із небагатьох в Україні, хто розробив власний план дій щодо клімату, який Лідія Савенко доопрацьовувала разом із Наталією Гаєцькою. Це дозволило систематизувати роботу та поєднати грантові конкурси з інформаційними кампаніями й адвокацією.
Особливу увагу мешканці приділяють збереженню зелених зон. Через активну забудову та зростання кількості жителів вікові дерева часто опиняються під загрозою знищення. На території довкола простору "Дача" росте 300-річний дуб, який з’явився тут ще до зведення самої будівлі.
Щоб змінити підхід до догляду за насадженнями, Фонд організував інструментальне обстеження дерев за допомогою спеціальної апаратури, яка працює за принципом кардіограми. До процесу долучилися представники профільної комісії міської ради, а також Дмитро з відділу благоустрою, який безпосередньо доглядає за деревами громади.
Фахівці наочно побачили, що дерево з неідеальним зовнішнім виглядом може бути абсолютно здоровим усередині, і навпаки.
Такі практичні кейси допомагають змінювати усталені правила — наприклад, відмовлятися від занадто частого покосу газонів на користь екологічності та економії бюджету.
Одним із найамбітніших проєктів Фонду є відновлення історичної будівлі — "Дачі Фоломіних", якій виповнилося понад 130 років. У різні періоди тут працювали лікарня, поліклініка, лабораторія та склад, а радянські перебудови приховали автентичну красу споруди. Сьогодні команда прагне перетворити її на відкритий громадський простір і точку тяжіння для архітекторів, істориків, культурознавців та всіх мешканців.
Робота над будівлею сповнена викликів і несподіванок:
Порятунок кажанів: Під час першого огляду приміщень, коли реставратор відігнув старий гіпсокартон, зі стіни випав кажан. Оскільки ці тварини занесені до Червоної книги і живуть колоніями, команда обережно повернула знахідку на місце. Згодом на велику толоку спеціально запросили біологиню Ларису Бугайченко та ще одного фахівця з рукокрилих, щоб у разі потреби безпечно подбати про колонію.
Збереження автентики: У будинку вціліли оригінальні 130-річні двері, старі дерев’яні сходи та вікна зі ставнями. Реставратори очищають віконні рами від нашарувань старої фарби, планують замінити потріскані шибки та зробити вікна подвійними для збереження тепла взимку.
Сучасні технології та воркшопи: Підрядник Андрій Яровий провів 3D-сканування пам’ятки для її точного документування та подарував команді надрукований на 3D-принтері об’ємний макет будівлі. Крім того, для жителів влаштовують творчі майстер-класи — наприклад, із розфарбовування дерев’яного мережива, яке колись прикрашало старовинні веранди.
Саме так — від захисту 300-річного дуба та порятунку колонії кажанів до запуску нових екологічних і культурних ініціатив — у просторі "Дача" формується сучасна культура відповідальності. За словами Лідії Савенко, головний секрет успіху полягає в тому, щоб проєкти народжувалися із запитів самих людей. Коли мешканці приходять до комунальних служб чи міської ради не просто зі скаргами, а з готовими рішеннями та власним внеском, середовище навколо починає змінюватися по-справжньому.
Вже наступного березня Фонд планує запустити новий конкурс проєктів, щоб дати поштовх черговим добрим змінам у Боярській громаді.
Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і дивіться нас на YouTube. Також читайте та підписуйтесь на нас у Facebook Погляд Київщина та Іnstagram.