“Російська навала. Окупація. Спротив”: видання з понад двохсот свідчень мешканців Київщини (ВІДЕО)
13 жовтня в Інформаційно-виставковому центрі Національного музею Революції Гідності відбулася презентація унікального двотомного видання "Російська навала. Окупація. Спротив (2022): Усні свідчення мешканців Київщини". Книга об'єднала особисті історії людей, які пережили перші місяці повномасштабного російського вторгнення, бойові дії, евакуацію, окупацію та чинили спротив загарбникам. Подія зібрала очевидців трагічних подій, науковців, освітян, представників місцевих громад та внутрішньо переміщених осіб, для яких фіксація цієї пам'яті має глибоке особисте та історичне значення.
Історія створення та науковий підхід
Роботу над проєктом розпочали ще у 2022 році як безпосередню реакцію на злочини та руйнування, з якими зіткнулася Україна. Над створенням двотомника працювала команда етнологів та істориків, які представляють Інститут історії України НАН України, громадську організацію "Чернігівський центр антропології війни" та Державний науковий центр захисту культурної спадщини від техногенних катастроф.
До складу укладачів та редакційної колегії, які проводили польову роботу та впорядковували матеріали, увійшли:
Геннадій Боряк (відповідальний редактор видання, член-кореспондент НАН України);
Олена Боряк (докторка історичних наук, етнологиня);
Світлана Маховська та Олександр Васянович (кандидати історичних наук);
Микола Грінчук (дослідник, для якого ця експедиція стала також особистим осмисленням пережитого, адже він сам перебував в окупації у Ворзелі).
Раніше ця ж команда вже успішно реалізувала аналогічний проєкт на Чернігівщині ("Чернігів у війні 2022: Голоси очевидців"). Під час експедицій Київщиною науковці охопили 42 населені пункти, записуючи щонайменше по чотири-п'ять розмов у кожному з них. Загалом було зафіксовано 232 інтерв'ю. Для публікації у двотомнику відібрали найбільш інформативні та різнопланові історії (за даними опису до сюжету — 63 свідчення), суворо дотримуючись вікового, гендерного, соціального та професійного балансу, щоб максимально повно відобразити різні грані трагедії регіону.
Особливості видання: збереження живої мови та термінології
Однією з головних методологічних засад укладачів стало прагнення зберегти автентичність кожного свідчення. Тексти подано без літературного "згладжування" — дослідники максимально передали особливості мовлення респондентів, місцеву говірку та суржик засобами української абетки.
Крім того, працюючи з розшифровками, науковці звернули увагу на те, наскільки швидко цивільні мешканці міст і сіл опанували складну воєнну лексику — у розповідях простих людей постійно фігурують назви гаубиць, БТРів та іншого озброєння. Щоб книга була зрозумілою пересічному читачеві та водночас слугувала повноцінним джерелом для майбутніх істориків, видання доповнили розлогим довідковим апаратом, поясненнями воєнної термінології та інформаційним покажчиком.
Психологічні виклики та трагічні історії очевидців
Польові виїзди стали серйозним емоційним випробуванням для дослідницької групи. Перед початком роботи науковці навіть залучали професійного психолога, щоб виробити правильну стратегію спілкування з травмованими людьми та захистити себе від емоційного вигорання. Як зазначають автори, навіть досвідчений польовий дослідник не завжди готовий почути деталі того досвіду, який пережили люди в окупації.
Серед десятків зафіксованих історій у сюжеті згадуються вражаючі свідчення стійкості, болю та взаємодопомоги:
Спротив та порятунок у Бучі: Історія двох товаришів, один із яких виїхав із міста на початку вторгнення, а інший залишився в окупації. Чоловік, який лишився в місті, таємно збирав інформацію про пересування ворога та передавав її другові, а той напряму координував дії з українськими військовими. Завдяки цій співпраці вдалося знищити колону російської техніки. Будинок родини оповідача був повністю зруйнований, проте люди не втратили оптимізму і вже власними силами відбудували оселю.
Невимовний біль у Гребельках: Під час експедиції у селі Гребельки Броварського району дослідник Микола Грінчук спілкувався із 70-річною жінкою, на очах якої російські військові розстріляли її сина. Під час розповіді жінка настільки глибоко занурилася у спогади, що передала весь жах тієї хвилини: як вилітало скло з вікон, як вона, ранячи руки об уламки, повзла до пораненого сина, намагалася перев'язати його рани власною хусткою та затягнути з ґанку до хати.
Згуртованість громад та роль старост: У пошуках респондентів науковцям активно допомагали представники місцевого самоврядування. Виступаючи на презентації, один із сільських старост розповів, як із першого дня повномасштабної війни залишався у своїй громаді та займався евакуацією дітей і місцевих мешканців аж до травня, коли сам мобілізувався до лав ЗСУ. Він згадав згуртованість сусідів, підтримку своєї помічниці Тетяни Миколаївни, а також вшанував пам'ять односельців і власного сина, які після звільнення Київщини пішли на фронт і загинули в боях за Україну у 2022 році.
Тепло та довіра місцевих жителів: Попри пережите горе, люди на Київщині надзвичайно щиро приймали науковців. У селах дослідників пригощали свіжим молоком та грали для них на акордеоні.
А під час однієї з поїздок, коли в машини науковців вийшов з ладу акумулятор, абсолютно незнайомий місцевий чоловік поїхав додому, привіз власний акумулятор, встановив його в авто експедиції та сказав: "Потім віддасте".
Значення книги для освіти та суспільства
Презентація показала, наскільки затребуваним є таке видання для різних верств суспільства. Освітяни Броварщини, які вже не перший рік разом зі школярами досліджують локальну історію війни (зокрема "зелені коридори", події в селі Мокрець, Славутичі та історії загиблих батьків своїх учнів), планують використовувати двотомник для переходу від коротких шкільних есе до ґрунтовних науково-дослідницьких робіт.
Своїми враженнями поділилася й переселенка з Донецька, яка у 2014 році залишала рідне місто ще дитиною, а у 2022-му змушена була рятувати від окупації на Київщині вже власну дитину. Для неї знайомство з книгою стало можливістю порівняти два трагічні досвіди окупації українських земель.
Наразі електронна версія двотомника "Російська навала. Окупація. Спротив (2022)" вже опублікована у відкритому доступі на офіційному сайті Інституту історії України НАН України. Водночас друкований наклад книги поки що залишається обмеженим. Укладачі сподіваються на фінансову підтримку меценатів, благодійників та керівництва територіальних громад, щоб видати додатковий тираж і передати паперові примірники до місцевих бібліотек Київщини — туди, де живуть герої цих історій.
Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і дивіться нас на YouTube. Також читайте та підписуйтесь на нас у Facebook Погляд Київщина та Іnstagram.