Перший кримськотатарський музей на материковій Україні | Гульнара Абдулаєва

На території Національного музею народної архітектури та побуту України (Пироговів) у Києві розпочато масштабний історико-культурний проєкт — будівництво автентичної кримськотатарської садиби. Цей простір покликаний познайомити відвідувачів із багатовіковою історією, традиціями та побутом корінного народу Криму. Ініціатива реалізується спільно з "Кримським домом" і вже стала символом культурного опору та збереження зв'язку з окупованим півостровом.

Спочатку автори проєкту планували звести лише одну будівлю, яка б представляла Південь України. Проте в процесі дослідження стало зрозуміло, що культура Криму надто багатогранна, аби вмістити її в один об'єкт.

Як розповідає історикиня та учасниця проєкту Гульнара Абдулаєва, зараз на виділеній локації планується масштабний комплекс із дев'яти споруд:

• Сім автентичних будинків, кожен з яких відображатиме архітектурні особливості різних регіонів Криму (степового, передгірного, південнобережного).

• Традиційний фонтан (чешме).

• Медресе з мінаретом (або мечеть).

• Керізи — унікальні підземні водорозбірні галереї, залишки яких досі зберігаються в Євпаторії, Бахчисараї та Сімферополі. Головний архітектор проєкту Іван Кушнір планує відтворити їх на території садиби, аби відкрити для широкого загалу цю маловідому сторінку кримської інженерної культури.

Проєкт розробляється на основі суворих наукових та етнографічних джерел. Гульнара Абдулаєва зазначає, що архітектурні креслення та деталі інтер’єру не беруться "зі стелі". Як історикиня вона безпосередньо займалася збором та наданням необхідних історичних матеріалів. В основу покладено унікальні світлини та дослідження видатних діячів 1920–1930-х років, таких як Усеїн Боданінський, Осман Акчокракли та Борис Куфтін, які встигли зафіксувати традиційні кримськотатарські хати до радянських депортацій та руйнувань.

Першою спорудою комплексу стане хата "плетинка", характерна для степового села Бахча-Елі (після 1944 року — Багате) Карасубазарського (нині Білогірського) району. За словами Гульнари Абдулаєвої, це скромне, але надзвичайно раціональне житло небогатого кримського татарина. Будинок зведений із глухою стіною, повернутою до жорстких степових вітрів. Стіни такої хати будували з лози та обмазували саманом (сумішшю глини, соломи та піску).

Садиба не буде звичайною статичною експозицією. За задумом організаторів, зокрема й Гульнари Абдулаєвої, це буде перший кримськотатарський живий музей на материковій частині України.

Усередині будинків відтворять повну картину побуту:

• Традиційне наповнення: відкрите вогнище (оджак), специфічний посуд, вбудовані шафи (долафи) та прототипи душових кабін (судолави), адже щоденне п’ятикратне омовіння є невіддільною частиною культури мусульман.

• Живі ремесла: на території комплексу постійно діятимуть майстер-класи, де майстри, які змушені були виїхати з Криму, навчатимуть відвідувачів традиційним ремеслам.

• Освітня платформа: у межах лекторіїв історики вже проводять зустрічі. Зокрема, Гульнара Абдулаєва активно читає лекції для аудиторії, розповідаючи про дипломатичні союзи, культурні зв'язки та спільну історію Кримського ханства та Гетьманщини. На базі цих матеріалів вона також створює просвітницькі ролики для соцмереж, аби детально розповісти про кожен елемент культури.

До фондів музею вже зараз активно передають автентичні речі. Сюди надходять кримськотатарські жіночі пояси (кушаки), прикраси та предмети інтер'єру, які люди знаходять у приватних колекціях або купують на благодійних ринках. Ба більше, у майбутньому організатори планують залучати та експонувати унікальні кримськотатарські колекції з європейських музеїв, зокрема з Німеччини, де зберігаються багатші етнографічні збірки, зібрані німецькими вченими у 1920-х роках.

Проєкт об'єднує довкола себе суспільство. Фундамент та перші стіни початкової споруди вже закладені завдяки великим благодійникам (зокрема компаніям "Автологістика" та Drone.ua). Проте будівництво потребує значних ресурсів, тому кожен охочий може зробити свій внесок через банку проєкту на офіційних сторінках "Кримського дому" та "Кримськотатарської садиби" в соцмережах.

Ініціатива пропонує цікаві формати патронату, популярні в Європі: можна задонатити на "іменну цеглину" в стіні хати або придбати й власноруч посадити іменне дерево на подвір’ї садиби. Організатори також планують провести велику толоку, де кожен, разом із командою проєкту, зможе спробувати себе в замішуванні саману та обмазуванні стін за давньою технологією.

Сьогодні окупація Криму триває вже багато років. На материковій Україні виросло ціле покоління дітей, які знають про Батьківщину батьків лише зі спогадів. Цей проєкт — можливість для них буквально "помацати" рідну культуру руками.

Для команди музею будівництво має глибокий символічний підтекст. Директорка Національного музею народної архітектури та побуту України Оксана Повякель, яка виступила головною ініціаторкою проєкту, поділилася символічним спостереженням: "Коли в музеї завершили будівництво херсонського вітряка — за кілька тижнів звільнили Херсон". Гульнара Абдулаєва щиро вірить у цей проєкт, вкладає в нього душу та зазначає, що відкриття першої садиби стане першим важливим кроком, який наблизить деокупацію та повернення українського Криму додому.

Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і дивіться нас на YouTube. Також читайте та підписуйтесь на нас у Facebook Погляд Київщина та Іnstagram.