Знищена історія двох регіонів: окупанти спалили у Бериславі дерев'яний козацький храм із Переволочної
Зруйнованій церкві було 300 років. / Фото - Херсонська ОВА/Telegram
Про удар по церкві повідомив начальник Бериславської міської військової адміністрації Олександр Алчієв.
1 серпня 2026 року внаслідок атаки безпілотниками у Бериславі на Херсонщині вщент згоріла Свято-Введенська церква. Цей дерев’яний храм XVIII століття, що мав статус пам’ятки національного значення, вигорів, забравши з собою головну святиню району — Бериславську (Касперівська) ікону Пресвятої Богородиці.
Свято-Введенська церква була символом історичного зв'язку між регіонами. Храм звели з міцних дубових колод у 1725–1726 роках у козацькій фортеці Переволочна на Полтавщині. У 1780-х роках будівлю розібрали, а колоди плотами переправили Дніпром на понад 350 кілометрів — до фортеці Кизикермен (сучасний Берислав). У 1853 році храм перенесли на Введенське кладовище, де й переосвятили.
Храм був унікальним зразком дерев’яного козацького сакрального зодчества. Головна особливість — його збудували без жодного металевого цвяха, використовуючи лише дерев'яні шпонки. До знищення храм залишався живим музеєм козацької архітектури, зберігаючи автентичні деталі.
Храм пережив найважчі періоди історії. У радянські часи його закрили та перетворили на склад, проте місцеві жителі відстояли будівлю. Богослужіння відновили у 1942 році. Церква вистояла під час артилерійських обстрілів у Другу світову війну та залишалася однією з небагатьох пам'яток правобережжя Херсонщини, яка не зазнала серйозних пошкоджень з 2022 року — до моменту знищення.
До знищення храм перебував в управлінні УПЦ (МП), а попередній настоятель колаборував з окупантами. У серпні 2023 року влада Берислава зверталася до Мінкульту з проханням взяти церкву під державну опіку, але за три роки відповіді не було.
Наразі розпочато досудове розслідування за ст. 438 КК України (порушення законів та звичаїв війни). Україна втратила унікальний зразок матеріальної культури козацької доби. Історики зазначають, що хоча церкву можна відбудувати за кресленнями, автентичний дуб, що зберігав тепло майстрів 300 років, втрачено назавжди.
Нагадаємо, що 24 січня 2026 року внаслідок масованого російського удару по Києву зазнали пошкоджень об’єкти Національного заповідника "Києво-Печерська лавра", які є світовою спадщиною ЮНЕСКО. Вибухова хвиля вибила вікна й двері, а також пошкодила оздоблення корпусів №66 та №67, що є вхідною частиною до Дальніх печер та Аннозачатіївської церкви XVII століття.
Також, 15 червня 2026 року внаслідок масованої російської атаки суттєвих руйнувань зазнав головний храм Києво-Печерської лаври — Свято-Успенський собор. Російський ударний безпілотник поцілив у вівтарну частину храму, спричинивши масштабну пожежу на даху площею близько 800 квадратних метрів.
Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і дивіться нас на YouTube. Також читайте та підписуйтесь на нас у Facebook Погляд Київщина та Іnstagram.
Місцеві