Юрій Гудименко: Трансформацію Гарі Потера та війна в Україні

Вчора намагався знайти найбільш зрозумілу для іноземців метафору, яка б описувала нашу війну. І, здається, знайшов. Це «Гарі Потер».

Я це не тільки про те, що ми зараз на стороні добра і світла, а наші вороги максимально чітко підходять під опис хрестоматійного, абсолютного зла, причому досить примітивного і мудацького. Я скоріше про інше.

Якщо ви пригадуєте, у книгах Ролінг чітко підкреслено, що Волдеморт сам створив собі головного ворога, який його врешті-решт і прибив.

У нього був вибір, і він його зробив, спробувавши вбити Потера ще малям.

Після цього він старанно дойобував Потера протягом 325 серій, тьфу, тобто семи книг, у кожній книзі отримував пизди, але потроху, аж до фіналу, у якому він вирішив провести спеціальну операцію на предмет дегаріпотеризації магічного суспільства, унаслідок чого загинув від передозування авадакедаври у організмі.

При цьому сам Гарі Потер пройшов трансформацію від «Та я не в курсі, хто це такий» до «Я тебе сука кончу, навіть якщо сам загину».

Володимир Путін так само старанно зайобував українців протягом всього свого правління, кожного разу перетворюючи ще частину українців на ворогів Росії.

І якщо у дев‘яностих українці у тотальній більшості щиро вважали росіян братами і навіть думки не мали про те, щоб їх ненавидіти, то після Помаранчової революції, де Путін відкрито підтримав Януковича, значна – але все ще не критична – частина населення почала задумуватись.

Їхня кількість різко збільшилась після кривавої зими 2014-го, а ще більше – після окупації Криму та початку війни на Донбасі.

Але і тоді не можна було сказати, що більшість українців ненавидять росіян і розуміють, що Росія – їхній смертельний ворог. А тепер – можна. Після перших ракет 24 лютого.

Всі соцопитування говорять одне й те саме. З чергової спроби Волдеморт Володимирович все ж доїбав українську націю.

Настільки, що тотальна більшість українців чітко зрозуміла, що, як у тому пророцтві, «хтось один загине від руки іншого, бо разом їм жити не судилося». Або вони, або ми. Третього варіанту немає.

І тепер, вперше за всю історію, це розуміє не просто частина українців, а більшість. І це надовго. Сподіваюсь, що назавжди.

Ми стали найбільшим ворогом росіян. Вони стали нашими найбільшими ворогами. Вони розпочали війну, а переможемо у ній ми. І вони зробили це свідомо.

І відповідальність нестимуть разом. Тому що те, що колись було незрозумілим нам, прояснили ракети, Буча і Маріуполь.

Ми все зрозуміли. Ми ніколи не забудемо. Ми – це десятки мільйонів дуже злих українських громадян.

Між Гарі Потером і Волдемортом – і Ролінг акцентує на цьому увагу – було багато спільного.

Тільки один виглядав страшним і непереможним, а інший – маленьким і безпорадним. Але кожен зробив свій вибір, і один із них розпочав війну, а іншій її виграв.

Не без втрат. Не без жертв. Не без зрад і руйнувань. Так само переможемо і ми. Бо після Бучі планета стала занадто маленькою для нас двох. Авада кедавра, bitch.

На цій сторінці представлені насамперед думки автора, які можуть не збігатися з позицією редакції інформагенції "Погляд".

Ми публікуємо авторські матеріали передусім заради дискусії щодо важливих питань, бо віримо в силу громадянського суспільства і публічного діалогу.

Якщо вам є чим поділитися, чекаємо на ваші дописи. Пишіть!