Володимир Поздняков: Жовтий та червоний рівні небезпеки - у чому головна помилка Кабміну

Уряд пропонує розділити сигнали тривоги на два типи: "жовтий" — у разі загрози безпілотників, і "червоний" — при ракетній небезпеці – спробую пояснити чому це безглуздя та яка альтернатива.

1) Якщо не називати "безпілотниками" реактивні дрони типу Герань 4/5 та Бандероль, то "червоний" рівень буде майже увесь час. Якщо ж вони потрапляють у "жовтий" тип, то це введення людей в оману, бо ці "безпілотники" за ТТХ схожі на крилаті ракети: час їх польоту з водосховища (коли вже час включати тривогу) до Південного мосту = 5 хв. До того ж , це не сильно відрізняється від балістичної загрози, яку оголошують за 2-5 хв до прильоту.

2) Право закладам та підприємствам самостійно вирішувати, продовжувати чи призупинити роботу під час "жовтого" режиму швидко перетвориться в повну заборону, бо при переході на "червоний" у людей взагалі не буде часу відреагувати на загрозу, а ризики влучання доволі великі.

3) Кольорові сигнали не надають жодної додаткової корисної інформації про загрози: ані напрямку, ані швидкості, з якою вона насувається.

Тобто я сильно сумніваюся у тому, що "кольоровий" режим тривог зможе покращити бізнес-становище. Проте він точно погіршить безпеку. Ті хто й раніше нехтували сигналами, продовжать це робити. Для кого безпека є критичним фактором (школи) – нічого нового не отримують.

Я розумію, владі треба якось знизити градус роздратування людей. Але для цього треба говорити з суспільством як з дорослими, а не придумувати як його відволікти від головної проблеми та своїх помилок. Бо саме суспільство тягне на собі та виправляє проколи чиновників, керівництва держави.

Якщо ж ставитися до людей/бізнесу з повагою за їх стійкість, незламність, готовність захищати країну. Якщо ставитися до них як до тих, хто здатні приймати рішення та брати відповідальність. Якщо мова йде про "право самостійно вирішувати", то держава перш за все має надати людям інформацію, яка допоможе це право реалізувати. Тому...

Основна система контролю повітряної обстановки, якою користуються підрозділи ППО – це система "Віраж". Хто не чув – можете почитати у відкритих джерелах. Але головне що вам треба знати: "Віраж" надає інформацію про всі цілі, які знаходяться у повітряному просторі України - координати, тип, швидкість, висоту. Кожен ПУ ППО, кожен екіпаж МВГ або БПС має доступ до системи. Звісно, вона закрита для цивільних (хоча більшість Телеграм-каналів, які повідомляють про оперативну повітряну обстановку – також мають доступ, та не питайте мене як.

Але цивільним "Віраж" й не потрібен. Людям достатньо надати доступ до критично важливої інформації – звідки та з якою швидкістю насувається загроза. Як це зробити без шкоди для оборони? А це суто технічне (математичне) питання. Ну, наприклад, розбити карту України (Києва) на квадрати або гексагони (як Убер і Старлінк) та позначати сегменти відповідно кількості та типу ворожих ракет/дронів, які в них знаходяться. Це можна навіть додати в сервіс "Дія" (Міністерство цифрової трансформації України), або Київ Цифровий. Було б бажання. Бажання говорити з нами як з дорослими!

Володимир Поздняков — офіцер Збройних Сил України, став відомим як координатор благодійного проєкту "Безпечне небо".

Першоджерело за посиланням.

На цій сторінці представлені насамперед думки автора, які можуть не збігатися з позицією медіа "Погляд".

Ми публікуємо авторські матеріали передусім заради дискусії щодо важливих питань, бо віримо в силу громадянського суспільства і публічного діалогу.

Якщо вам є чим поділитися, чекаємо на ваші дописи. Пишіть!

Поки чиновники шукають візуальні компроміси, реальний захист цивільного населення все ще забезпечує не колір на екрані смартфона, а чітке виконання безпекових протоколів.

Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) у своїх відеоінструкціях дає базові правила поведінки під час повітряних атак, які допоможуть захиститися від уламків та руйнівної вибухової хвилі.

Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і дивіться нас на YouTube. Також читайте та підписуйтесь на нас у Facebook Погляд Київщина та Іnstagram.