Тетяна Печончик: ОБСЄ підготувала звіт щодо українських військовополонених

Ключові речі зі звіту:

• Оціночно з лютого 2022 року у російський полон потрапили щонайменше 13,5 тис. військовослужбовців Збройних сил України. З них щонайменше 169 померли в полоні, майже 6800 були звільнені та репатрійовані, а приблизно 6300 залишаються в полоні.

• Росія систематично відмовляє українським військовим, які втратили боєздатність, у наданні статусу військовополонених, називаючи їх "особами, затриманими за протидію СВО". Таке ж визначення використовується для затриманих українських цивільних осіб. Це розмиває межу між військовополоненими та цивільними затриманими, які підпадають під різні правові режими згідно з МГП, і відкриває можливість для кримінального переслідування військовополонених за саму участь у бойових діях. Певні групи затриманих комбатантів, а саме іноземні добровольці та члени підрозділів, які вважаються "терористичними організаціями", були спеціально позбавлені статусу військовополонених, щоб сприяти кримінальному переслідуванню, що є порушенням норм МГП щодо імунітету комбатантів.

• Експерти ОБСЄ задокументували велику кількість страт українських військових, що відбуваються як на полі бою, так і в місцях ув'язнення. Публічні заяви російських чиновників про те, що «пощади не буде», ще більше заохочують до позасудових страт і сприяють безкарності.

• Військовополонених катують і піддають жорстокому поводженню. Ці зловживання відбуваються протягом під час захоплення в полон, при прийомі до місць утримання ("привітальні побиття"), протягом усього терміну інтернування та з метою примусу до зізнань. Це побиття кулаками, прикладами гвинтівок, кийками та лопатами; електрошок; стресові пози; примусові виснажливі фізичні вправи; напади собак; імітація страти; сексуальне насильство; погрози смертю, зґвалтуванням або каліцтвом; примусове оголення; тривале стояння на колінах; багато форм психологічного приниження.

• Умови утримання українських військовополонених часто не відповідають міжнародним стандартам: переповненість; негігієнічні приміщення; недостатнє харчування, вода, житло та медична допомога; ризик зараження інфекційними захворюваннями, примусова праця в небезпечних умовах або часті переведення між установами.

• Військовополоненим регулярно відмовляють у гарантіях справедливого суду, проводячи фіктивні судові процеси, у тому числі в пропагандистських цілях.

• МКЧХ не має вільного доступу до українських військовополонених у Росії та на тимчасово окупованих територіях, а у ті нечасті моменти, коли відвідування дозволялися, показували лише тих полонених, які є були відносно доброму стані.

Цей звіт - важлива цеглина у документуванні всього, що робить Росія, та інформування інших країн - у цьому випадку в першу чергу серед учасників ОБСЄ.

Рада, що наші напрацювання були використані для цього звіту. Зокрема, в ньому є посилання на наше дослідження про відмову Росією українським військовополоненим і цивільним у праві на справедливий суд як воєнний злочин і злочин проти людяності. Його підготували ZMINA, Центр прав людини, Медійна ініціатива за права людини, Крымский Процесс та Ґрати спільно із залученими експерт/ками Дашою Свиридовою, Сергієм Остафом, Максимом Тимочком та Іриною Марчук.

"У контексті цих кримінальних проваджень було задокументовано численні порушення права на справедливий судовий розгляд, деякі з яких мають систематичний характер. У 2025 році було опубліковано ретельне і точне дослідження, яке провели ZMINA та МІПЛ, на основі бази даних із 600 справ, з яких 22 типові справи були детально проаналізовані, а 145 судових засідань було промоніторено. Дослідження охоплює судові переслідування як військовополонених, так і цивільних осіб... Воно виявляє низку порушень права на справедливий судовий розгляд: явну необ'єктивність суддів; "поширену відсутність публічності та доступності судових процесів"; порушення в обробці доказів та оцінці достовірності свідків; а також "повну ерозію презумпції невинуватості", - пишуть експерти OSCE – The Organization for Security and Co-operation in Europe.

Посилання на звіт ОБСЄ: https://surli.cc/cejkph

Аналітичне дослідження: https://surl.li/tmruyc

Тетяна Печончик - голова правління Центру прав людини ZMINA. Організація заснована у 2012 році і займається інформаційною, просвітницькою, моніторинговою, аналітичною та адвокаційною діяльністю у сфері прав людини в Україні.

Першоджерело за посиланням.

На цій сторінці представлені насамперед думки автора, які можуть не збігатися з позицією медіа "Погляд".

Ми публікуємо авторські матеріали передусім заради дискусії щодо важливих питань, бо віримо в силу громадянського суспільства і публічного діалогу.

Якщо вам є чим поділитися, чекаємо на ваші дописи. Пишіть!

Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і дивіться нас на YouTube. Також читайте та підписуйтесь на нас у Facebook Погляд Київщина та Іnstagram.