Про небезпеку для Києва через забудову урочища “Теремки” Олег Година, заступник директора – головний природознавець Нацпарку "Голосіївський"

Київ стрімко втрачає свої зелені оази. Там, де ще вчора росли вікові дуби й цвіли червонокнижні рослини, вже завтра можуть з’явитися бетонні висотки. Черговим об’єктом боротьби екологів за збереження природи стало урочище "Теремки", що входить до складу Національного природного парку "Голосіївський" (НПП "Голосіївський", - прим. ред.). Ділянку площею понад п’ять з половиною гектарів може забудувати товариство "ЮГ-ПРОЕКТ" всупереч Генеральному плану Києва, який відносить більшу частину цієї території до лісів і лісопарків, а решту – до громадської забудови. Проти забудови виступають адміністрація Національного природного парку "Голосіївський", екологи, науковці і громада. Нещодавно Національна академія наук передала урочище "Теремки" Інституту еволюційної екології без погодження з Нацпарком. Статус нового землекористувача досі не підтверджений. Оскільки урочище поряд із Нацпарком "Голосіївський", будівництво тут висоток може негативно вплинути на зелену зону, яка має в державі найвищий природоохоронний статус. Медіа "Погляд" звернулося до Олега Години, заступника директора – головного природознавця НПП "Голосіївський", аби почути фахову оцінку ризиків від можливої забудови та зрозуміти, чим ця територія є цінною для киян і країни в цілому.

- Олегу, поясність, у чому полягає особливість урочища "Теремки"? Чому його не можна забудовувати?

- По-перше, урочище "Теремки" входить до складу Національного природного парку, а це означає, що тут є цінні природні комплекси національного значення. Ця ділянка являє собою вирівнену поверхню на лісовому Київському плато (це географічна назва, що позначає територію на правому березі Дніпра, відому своїми мішаними лісами, зокрема Голосіївським лісом, - прим. ред.). До того ж ця територія співпадає за природними умовами з Голосіївським лісом, який хоч і відокремлений, проте теж входить до складу Національного природного парку "Голосіївський". І якщо Голосіївський ліс має багато пагорбів і ярів, то урочище "Теремки" більш вирівнене.

По-друге, в урочищі переважають дубово-грабові, листяні ліси, у тому числі є вікові дерева, зокрема дуби.

А це є великою цінністю й одним із природоохоронних об'єктів. Так, в урочищі "Теремки" є навіть пам'ятка природи – група вікових дубів, яка частково знаходиться, до речі, в межах бази Національної академії наук, на якій планується будівництво житлових будинків. Крім того, урочище "Теремки" само по собі цінне для міста Києва, оскільки є надавачем так званих екосистемних послуг: починаючи від поглинання вуглецю і продукування кисню, закінчуючи відпочинком людей, оздоровчими властивостями.

Також в урочищі "Теремки" водяться деякі види рослин, що занесені до Червоної книги України й охороняються на державному рівні. Наприклад, є цибуля ведмежа або черемша, зозулині сльози яйцеподібні (одна з найпоширеніших в Україні орхідних рослин, - прим. ред.), лілія лісова та інші. Останнім часом поруч з урочищем "Теремки" почали будуватися житлові комплекси. Відповідно збільшується кількість відвідувачів цієї території, яка фактично стає прибудинковою. Мешканці житлових комплексів, які побудували у напрямку Чабанів, ходять до метро теж цією територією,  зрізаючи шлях. У результаті у лісі розширюються стежки, ущільнюється ґрунт, знищується трав'яниста рослинність. Ущільнення ґрунту негативно впливає на дерева, їх кореневу систему. Особливу небезпеку це несе для вікових дерев, адже зрозуміло, що чим старіше дерево, тим йому важче підтримувати життєдіяльність.

Останнім часом ми з колегами спостерігаємо, що стан цінних популяцій червонокнижних видів рослин в урочищі "Теремки" стрімко погіршується. Також зменшується їхня кількість.

Якщо побудувати житловий комплекс фактично всередині лісового масиву, збільшиться кількість людей, які будуть використовувати ліс як прибудинкову територію. Це збільшить тиск на породні комплекси і в цілому погіршить стан природних об'єктів, що перебувають під охороною.

- Що вам відомо про передачу цієї території іншому землекористувачу?

- Згідно з указом президента ця територія знаходиться в користуванні Інституту зоології м. І. І. Шмальгаузена НАН України. Проте Національна академія наук в односторонньому порядку вирішила передати ділянку площею 5,5 га Інституту еволюційної екології НАН України. Ніяким чином з НПП "Голосіївський" такі дії не погоджувались. Не було навіть попереджень. Таким чином Інститут еволюційної екології начебто і є землевласником, але усіх відповідних офіційних документів поки що немає.  

- Яка ситуація станом на сьогодні?

Ситуація така, що Національному парку складно співпрацювати з землекористувачем, оскільки згідно з нашими документами ним є Інститут зоології, а не Інститут еволюційної екології. Таким чином виникає чимало юридичних і господарських непорозумінь.  

- Де планується будівництво житлового комплексу?

- Будівництво житлового комплексу планується у межах бази, що належить Національній академії наук України.  

- Які ще негативні наслідки спричинить поява житлового комплексу на цій території?

- Окрім тих ризиків, які я вже озвучив, збільшиться загазованість повітря, адже, очевидно, що тут збудують паркінг, тобто їздитиме велика кількість автомобілів. Та й сам процес будівництва матиме негативний вплив на природні об’єкти. Так само експлуатація житлового масиву спричинить різні види забруднення: світлове, шумове. Це негативно вплине на тваринний світ. І хоч тут немає великих тварин, наприклад, ссавців, проте налічується чимало видів птахів.

Також варто зазначити, що існуюча під'їзна дорога не зможе задовольнити ні процес будівництва, ні саму експлуатацію. Зрозуміло, що дорогу доведеться розширювати за рахунок території, що належить Національному природному парку "Голосіївський".

Схема - Межі урочища "Теремки" та запланована дорога на території урочища. Для зручності, чорним показана територія, що вирізається з урочища.

Розмову вела журналістка і ведуча Марія Марчук. Матеріал для публікації підготувала літературна редакторка Надія Проценко. Продюсерка та редакторка проєкту Наталія Зіневич. Розміщення матеріалу редакторки сайту Марини Литвиненко.

Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і дивіться нас на YouTube. Також читайте та підписуйтесь на нас у Facebook Погляд Київщина та Іnstagram.