Припинення фінансування "Радіо Свобода": що сталося і які наслідки? (ФОТО)

14 березня 2025 року президент США Дональд Трамп підписав указ про скорочення Агентства США з глобальних медіа USAGM, до якого входять "Голос Америки" та "Радіо Свобода". Це рішення було ухвалене в рамках бюджетних домовленостей.

USAGM здійснює мовлення майже 50 мовами для 361 мільйона людей по всьому світу.

Що це означає для української служби?

31 березня 2025 року – останній день роботи більшості журналістів "Голосу Америки" та "Радіо Свобода", які працювали за контрактами PSC (Personal Services Contracts – персональні контракти на обслуговування).

Про це повідомила журналістка Катерина Лісунова у фейсбук:

"Усі PSC, включаючи мене принаймні з української служби VOA, щойно отримали повідомлення про те, що їхні контракти на персональне обслуговування офіційно завершаться 31 березня 2025 року о 23:59".

Це означає, що тисячі журналістів і технічного персоналу втратять роботу, а сама служба буде значно зменшена в обсязі діяльності.

Керівник української служби "Голосу Америки" Руслан Петричка підтвердив, що медіа фактично припинило роботу, однак офіційно організація не закрита:

"Голос Америки" фактично припинив роботу, але організацію не закрили. Керівництво USAGM анонсує, що агенція буде "реорганізована" і зменшена в розмірах. Що це означає для нашої команди чи для принципів Голосу Америки — не ясно".

Цей крок викликав критику серед європейських партнерів США, політиків та журналістської спільноти, які вважають, що без "Радіо Свобода" та "Голосу Америки" мільйони людей у світі втратять доступ до незалежної інформації. Особливо це стосується країн, де місцеві уряди контролюють традиційні медіа і обмежують свободу слова.

Європейська служба зовнішніх дій висловила стурбованість, а уряд Чехії ініціював переговори з ЄС щодо можливого фінансування мовника. Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський заявив:

"У наших інтересах, щоб навколо нас не процвітали тоталітарні режими. Ось чому ми повинні говорити про кроки, спрямовані на збереження цієї інституції".

Скорочення "Голосу Америки" та "Радіо Свобода" викликало хвилю підтримки серед журналістів

Новина про скорочення фінансування "Радіо Свобода" та "Голосу Америки" викликала хвилю обговорень серед журналістів, медіаекспертів і правозахисників. Багато хто висловив підтримку колегам, які втратили роботу, та наголосив на важливості цих медіа для свободи слова і незалежної журналістики.

Власта Лазур - журналіст української служби "Радіо Свобода" у своєму фейсбук наголошує, що рішення про скорочення фінансування є не просто ударом по медіа, а й загрозою для доступу до правдивої інформації:

Оксана Романюк — виконавча директорка Інституту масової інформації (ІМІ), медіаекспертка та активістка, яка займається захистом свободи слова та підтримкою незалежних медіа в Україні,наголосила на глобальних наслідках цього рішення, яке вдарить не лише по свободі слова, а й по самій демократичній стійкості світу:

Альона Яцина, воєнна кореспондентка та співзасновниця медіа про Сумщину "Кордон.Медіа", поділилася своїм особистим досвідом роботи в "Радіо Свобода" та впливом цього медіа на її професійний шлях. Вона наголосила на важливості незалежних журналістських розслідувань та висловила занепокоєння щодо рішення про припинення фінансування RFE/RL.

Ангеліна Карякіна, журналістка та ведуча Громадського ТБ, висловила підтримку колегам з "Голосу Америки" та "Радіо Свобода", наголошуючи на їхньому внеску в незалежну журналістику та важливість їхньої роботи, особливо в кризові періоди.

Анастасія Москвичова, журналістка, яка пропрацювала на "Радіо Свобода" близько дев’яти років, поділилася власною історією роботи в редакції. Вона наголосила на тому, як цей досвід сформував її як професіонала та людину.

Що буде далі?

Попри рішення про припинення фінансування, Українська служба "Радіо Свобода" продовжує працювати. За даними джерел "Детектора медіа", команда має намір продовжувати свою діяльність навіть після завершення федерального грантового фінансування "Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода" (RFE/RL).

Фінансування вистачить до кінця березня, але подальше існування служби залежить від альтернативних джерел підтримки. Чи знайдуться альтернативні джерела фінансування, і чи зможе мовник продовжити свою роботу в повному обсязі — питання, яке залишається відкритим.

Вас також може зацікавити:

• 12 грудня 1949 року об 11:00 Голос Америки вперше зазвучав на увесь світ українською мовою. Це був голос першого очільника служби – Никифора Григоріїва.

• "Радіо Свобода" випустило документальний проєкт свого кореспондента Дмитра Джулая про масові вбивства, скоєні за час російської окупації в місті Буча на Київщині.

• Під час окупації Бучі у березні 2022 року було викрадено та після катувань жорстоко вбито полковника Служби безпеки України Олексія Теліженка. Журналістам вдалося встановити російських військових, які причетні до цього злочину.

• Генерал-майора ЗСУ Дмитро Марченко, який із перших днів керував обороною Миколаєва і Миколаївської області, розповів, що Керченський міст є ціллю номер один для українських військових. Про це генерал заявив в інтерв'ю для Радіо Свобода.

• 6 березня 2023 року на онлайн-платформах "Радіо Свобода" стартував подкаст "Свої серед своїх" із ведучою Наталею Патрікєєвою. Героями проєкту стали українські військові — як професійні, так і ті, хто долучився до ЗСУ після початку повномасштабного вторгнення росіян.

  Другий сезон подкасту про військових "Свої серед своїх" почав виходити на подкаст-платформах "Радіо Свобода" 25 вересня 2023 року. Кожен епізод присвячений конкретній темі, яка так чи інакше є актуальною для країни, що живе в умовах повномасштабної війни, для військових, ветеранів та суспільства загалом.

Матеріал підготувала Вероніка Васюра. Розміщення матеріалу редакторки сайту Марини Литвиненко.

Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і дивіться нас на YouTube. Також читайте та підписуйтесь на нас у Facebook Погляд Київщина та Іnstagram.