Таємниці Голосіївського парку: єдине місце, де ростуть столітні екзоти Вінтера

На території Національного природного парку "Голосіївський" розташований унікальний живий пам'ятник експериментальному лісівництву початку XX століття — ботанічна пам’ятка природи місцевого значення "Колекція лісовода Вінтера". Нещодавно науковці Парку спільно із фахівцями Пуща-Водицького лісництва провели моніторинг цієї ділянки, щоб оцінити стан вікових дерев та зрозуміти, як іноземні види адаптувалися до українського Полісся.

Ця крихітна заповідна ділянка площею всього 0,3 га розташована в Пуща-Водицькому лісництві Святошинського ЛПГ. У період з 1910 по 1917 роки видатний лісівник С. В. Вінтер висадив тут групу дерев-інтродуцентів (чужорідних для цієї місцевості видів) — дві сосни Веймутові та чотири модрини сибірські.

Унікальність пам'ятки полягає в тому, що це єдине місце на території всього НПП "Голосіївський", де зростають саме ці два види хвойних дерев. На інших ділянках національного парку можна зустріти лише модрину європейську, а сосна Веймутова взагалі не є природним видом для цих країв.

Дослідження показало, що доля цих лісових "іноземців" склалася абсолютно по-різному.

Усі чотири дерева модрини сибірської (Larix sibirica) почуваються чудово та демонструють активний ріст, повністю адаптувавшись до умов київського Полісся.

На своїй батьківщині — у Сибіру та Монголії — цей вид виростає до 24–30 метрів у висоту. В експериментальній колекції Вінтера дерева вже досягли понад 20 метрів заввишки, а діаметр їхніх стовбурів становить до 82 сантиметрів.

Модрина сибірська — дивовижна хвойна рослина, яка щороку на зиму скидає хвою. Вона відома своєю надзвичайно важкою, твердою та міцною деревиною, яка має феноменальну стійкість до гниття й здатна століттями зберігатися навіть під водою.

На жаль, північноамериканська гостя — сосна Веймутова (Pinus strobus) — не змогла пройти випробування часом на цій ділянці. Обидва екземпляри повністю всохли: перше дерево загинуло у 2004 році, а друге — у 2012 році.

Цей вид славиться м'якою, майже сріблястою хвоєю у пучках по 5 штук та зеленувато-сірою корою. У Північній Америці сосна Веймутова сягає гігантських розмірів — до 75 метрів у висоту. В Європі її вирощують уже понад 260 років (названа вона на честь лорда Веймута, який привіз насіння до Англії на початку XVIII століття).

Проте в умовах українського Полісся сосна виявилася вразливою до довгострокових кліматичних змін та специфічних грибкових захворювань, зокрема пухирчастої іржі, що й призвело до її загибелі.

Спостереження за такими столітніми об'єктами має для науковців НПП "Голосіївський" практичне значення. Воно надає безцінні дані про те, як саме чужорідні види реагують на місцевий клімат у розрізі цілого століття.

Ця інформація допомагає не лише прогнозувати поведінку екзотів в умовах глобального потепління, а й розробляти заходи боротьби з тими інвазивними видами, чия надмірна експансія може загрожувати природному біорізноманіттю українських лісів.

Збереження таких цінних осередків природи вимагає системного захисту всієї екосистеми, яка сьогодні функціонує в дуже специфічних умовах. НПП "Голосіївський" є унікальним для України, оскільки розташований безпосередньо в межах величезного міста, що є великою рідкістю навіть для мегаполісів Європи чи США. На відміну від звичайних міських парків, його територія має найвищий рівень заповідного захисту, який надається виключно указом президента.

Наразі дирекція парку разом із громадськими активістами веде активну боротьбу за розширення його меж та створення охоронних зон навколо. Це необхідно, щоб захистити від забудови історичні й природні локації, такі як урочища Китаїв та Теремки, а також території довкола Голосіївської вежі та музею "Пирогів". Втім, юридичне розширення меж нацпарку не залежить лише від волі гаранта Конституції — для цього потрібна згода профільного міністерства та столичної влади. Чи вдасться зрушити це питання з місця найближчим часом, наразі з'ясовує громадська ініціатива "Голка".

Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і дивіться нас на YouTube. Також читайте та підписуйтесь на нас у Facebook Погляд Київщина та Іnstagram.