Ольга Леонова: Прихована загроза: як розпізнати ясеневу златку до того, як дерево загине
На науково-практичний семінар із такою влучною назвою у Львові зібралися всі, кого дістала карантинна вузькозлатка ясенева смарагдова - науковці, лісокористувачі, представники громад і громадськості.
Поділюся кількома тезами, які зачепили мене найбільше.
1. Раннє виявлення златки в Україні ми, схоже, вже програли.
Проблема в тому, що від моменту заселення дерева шкідником до очевидних ознак ураження минає кілька років. За цей час дуже красива й небезпечна златка встигає поширитися далеко за межі первинного осередку. А, воно ж як завжди, бракує людей, знань, коштів...
2. Суцільне вирубування ясенів - це не стратегія порятунку.
За досвідом Північної Америки, де зі златкою борються вже більше 20 років, такий підхід не зупиняє поширення шкідника. Ба більше, разом з ураженими деревами ми втрачаємо й генетично стійкі екземпляри, які могли б стати основою для відновлення ясеневих насаджень. (І генетична стійкість, виявляється, є!).
3. Для збереження особливо цінних дерев у містах можуть застосовувати стовбурові ін'єкції інсектицидів.
Але це інвазивне втручання, ефективність і доцільність якого потрібно оцінювати в кожному конкретному випадку.
І ще один момент - про нашу спільну відповідальність. Моніторинг - це не просто встановити феромонні пастки там, де шкідника вже виявили. Це насамперед спроба побачити проблему якомога раніше й там, де її візуально ще ніби й немає. І тут без взаємодії фахівців, науковців, арбористів, активістів, громад і державних служб не обійтися.
Тож маємо більше дізнаватись та розповідати про златку й уважніше придивлятися до ясенів. Іноді - буквально широко розплющеними очима.
Ольга Леонова - начальник відділу екології Білогородської сільської ради. Інспектор стану дерев.
Першоджерело за посиланням.
На цій сторінці представлені насамперед думки автора, які можуть не збігатися з позицією медіа "Погляд".
Ми публікуємо авторські матеріали передусім заради дискусії щодо важливих питань, бо віримо в силу громадянського суспільства і публічного діалогу.
Якщо вам є чим поділитися, чекаємо на ваші дописи. Пишіть!
Взаємодія громади та екологів дає реальні результати, що доводить створення унікального екомаршруту "Велика дубостежка" в Ірпені для збереження 300-річних дубів.
Коли ми знаємо історію дерев, ми захищаємо їх набагато рішучіше — і це саме той підхід, якого сьогодні критично потребують і наші ясени. Будьмо уважними, бережімо кожну крону і відкриваймо для себе дивовижний світ природи рідного краю!
Також, читайте ексклюзивне інтерв'ю з Наталією Василенко, активісткою громадської ініціативи "Еко Ірпінь".
Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і дивіться нас на YouTube. Також читайте та підписуйтесь на нас у Facebook Погляд Київщина та Іnstagram.