Володимир Шелухін: Голосу Америки Українською – 74 роки. А хто перший очільник?
Рідко зауважують, що першим очільником Голос Америки Українською був соціолог.
Історики соціології Никифором Григорієвим мало цікавилися, а власне історики переважно фокусувалися на його діяльності політика (і треба дякувати, зробили чимало). Хоча він почав писати на соціологічну тематику ще до Першої світової. Григоріїв був багаторічним членом Українського соціологічного інституту у Празі, деякий час очолював його. Захистив дисертацію про національні меншості.
Есери, до яких належав Григоріїв, пройшли складну еволюцію від прихильників парламентської демократії до її ворогів і навспак - зусиллями, зокрема, Григоріїва.
У 1930-х передчуття нової світової війни було в повітрі. Григоріїв не чекаючи початку, далекоглядно емігрував до США. Напередодні він закликав український визвольний рух орієнтуватися на США та UK і застерігав від співпраці з тоталітарними режимами. Епоха була складною, єдиного шляху не було, однак Григоріїв наполягав, що демократія рано чи пізно візьме гору. І це буде шансом для України. Саме тому він зробив акцент на вільні ЗМІ, які би працювали на діаспору, аби попередити радянський вплив на неї, і на українців у неволі. Його син Мирослав, який у США став успішним ілюстратором (некролог якому від The Washington Post Magazine досі онлайн), в УСІ працював над вивченням радянської пропаганди, є дві праці, яких немає в наших архівах (раптом знаєте про них - повідомте, будь ласка). Працював із батьком у редакції.
Тема пропаганди була в них справді "сімейною". Мирослав був ілюстратором "Колгоспу тварин" Орвелла (1946) у перекладі в подальшому гарвардського професора Ігоря Шевченка. Це був перший іноземний переклад орвеллівського роману, а під час Нюрнберзького трибуналу він був кореспондентом. Матеріали його роботи у колекції американського меморіального музею Голокосту. Дуже цікава постать окремо від батька.
Празький осередок української соціології не дав повоєнної наукової школи, бо була перервана інституційна тяглість. Ті, хто лишилися живими після війни, здебільшого перейшли в інші галузі, або були дуже літніми. Але саме українська соціологія живила ідею вільної журналістики + Мирослав, кажуть, займався у США захистом спадку й прав індіанців (ось вам і меншості). Теми, які турбували соціологів у 1920-1930х вийшли зкнижок у громадське життя.
І всі ці "ворожі голоси" справді мали значення, нехай їхній ефект і не був швидким. Коли сталася Чорнобильська катастрофа, моя мама проїздила через Київ. Звісно, вона нічого не знала, бо все приховували. І, коли вона приїхала до Сум - дід засипав її питаннями, що там в Києві. Він усе знав, бо вже послухав "ворожі голоси". Не пригадую лише чи це був ГА чи Радіо Свобода.
ГА - це не лише американський, але й український спадок. Тепер ми маємо державу й обов'язок розвивати вільні україномовні ЗМІ вже не може бути клопотом лише американців.
Першоджерело за посиланням.
На цій сторінці представлені насамперед думки автора, які можуть не збігатися з позицією медіа "Погляд".
Ми публікуємо авторські матеріали передусім заради дискусії щодо важливих питань, бо віримо в силу громадянського суспільства і публічного діалогу.
Якщо вам є чим поділитися, чекаємо на ваші дописи. Пишіть!
Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і дивіться нас на YouTube. Також читайте та підписуйтесь на нас у Facebook Погляд Київщина та Іnstagram.