Оксана Романюк: Героїзм не платить зарплати: жорстока реальність українського медіаменеджменту
Я вважаю, що в кожному великому пакеті міжнародної допомоги Україні варто передбачати хоча б 0,2–0,5% на підтримку незалежних медіа та громадянського суспільства. Не як благодійність чи додатковий бонус, а як інвестицію в демократичну стійкість країни.
Про це і інше ми говорили на чудовому цьогорічному Donbas Media Forum, який вчергове робить фантастична команда - Любов Раковиця, Андрій Романенко і всі-всі) Була дуже рада побачити дуже багатьох колег, купа інсайтів які я ще буду описувати. А поки запишу думки з першої панелі.
Отже, сьогоднішня стійкість медіа - це не романтика, а рутина. Стійкість це вже не історія про героїчну редакцію, яка вистояла без зарплат, світла і під обстрілами. Це самозарадність як обовязкова частина звичайного менеджменту. Це головний біль і пошук балансу між всіма можливими змінними українського життя.
Не хочу говорити тут про фзізику і економіку, але напишу про місію і довіру. Бо редакція то може фізично вижити, але втратити свою суспільну функцію. Якщо стати піар майданчиком (в хорошому випадку) мілтеку чи рітейлу - в чому твій сенс? Ну є і такі моделі. Але місія таких маслозаводів інша ніж у журналістики, а я зараз все ж про журналістику.
Коли в громаді зникає незалежне видання, його заміняє швидкий джанк-фуд - переважно телеграм-канал. І начебто потік інформації є. Але громада втрачає інституцію, яка ставить запитання і сприяє вирішенню проблем людей, перевіряє, надихає і змушує рухатись. Відновити незалежне медіа після його закриття набагато складніше, ніж допомогти йому втриматися. Бо разом із редакцією зникають професійні команди, зв'язки з громадою, джерела інформації та довіра, яка формувалася роками…
Тому я кажу про систему підтримки, а не короткотермінові рішення, про партнерства, про віднайдення нової моделі стійкості. Підтримка медіа має бути частиною політики відновлення України. А не окремою гуманітарною активністю окремих донорів.
І я справді дуже рада, що попри всі труднощі українські редакції поки ще продовжують працювати.і виконують свою роль у захисті демократії в Україні.
Любов Раковиця — відома українська журналістка, медіаменеджерка та голова громадської організації DII-Ukraine (Донецький інститут інформації). Вона є однією з ключових постатей у сфері незалежної регіональної журналістики сходу України.
Першоджерело за посиланням.
На цій сторінці представлені насамперед думки автора, які можуть не збігатися з позицією медіа "Погляд".
Ми публікуємо авторські матеріали передусім заради дискусії щодо важливих питань, бо віримо в силу громадянського суспільства і публічного діалогу.
Якщо вам є чим поділитися, чекаємо на ваші дописи. Пишіть!
Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і дивіться нас на YouTube. Також читайте та підписуйтесь на нас у Facebook Погляд Київщина та Іnstagram.