"Плетемо, поки є потреба": волонтери Нових Петрівців допомагають фронту | Анна

Маскувальна сітка на фронті — це не просто засіб маскування, а збережене життя українського воїна та врятована техника. У селі Нові Петрівці, що на Вишгородщині, навколо цієї справи об'єдналася ціла громада: вчителі, школярі, комунальники та пенсіонери. Завдяки зусиллям місцевої волонтерки Анни невелике село перетворилося на потужний виробничий осередок, який забезпечує передову захисним покриттям.

Історія "петрівських павучків" розпочалася восени 2022 року. Повернувшись до Вишгородського району після евакуації, місцева жителька Анна шукала спосіб бути корисною для армії. Знайшовши у соцмережах інформацію про вишгородську волонтерську групу "Вишгородські павучки", вона почала регулярно їздити туди на плетіння сіток. Проте невдовзі з'явилося логічне бажання: створити аналогічний осередок у рідних Нових Петрівцях, аби залучити якомога більше односельчан.

Першим кроком став майстер-клас для вчителів місцевої школи, де навчається син Анни. Досвідчені майстрині з Вишгорода навчили освітян техніці створення нашоломників. Результат перевершив усі сподівання: силами колективу Петрівського ліцею, небайдужих мешканців та навіть мами Анни, яка надсилала заготовки Новою поштою з Києва, рух стрімко набрав обертів.

Довідково: За час функціонування волонтерського руху в Нових Петрівцях було виготовлено та відправлено на передову 866 нашоломників та 235 маскувальних сіток. Основну частину сіток (163 шт.) волонтери сплели за останні півтора року в майстерні в "Смарагдовому містечку" — вона почала роботу 13 січня минулого року. Ще близько 42 сіток було створено на базі місцевого Будинку культури, а стартовими для руху стали 30 сіток, виготовлених у Петрівському ліцеї.

Наступним етапом стало виготовлення великих маскувальних сіток. Для цього волонтер Михайло змайстрував спеціальну дерев'яну рамку, яку спочатку встановили безпосередньо в ліцеї. Вчителі та учні (зокрема, в рамках уроків праці) разом сплели перші сітки. Проте школа є закритим об'єктом з суворими безпековими правилами, тому сторонні жителі села не могли туди приходити.

Громаді було гостро необхідне окреме приміщення. Після дев'яти місяців пошуків рішення знайшлося: місцева волонтерка Софія безкоштовно надала власний простір у "Смарагдовому містечку". Так 13 січня минулого року в Нових Петрівцях офіційно відкрилася перша повноцінна цивільна майстерня.

А вже навесні рух отримав потужне підсилення. Директорка Новопетрівського будинку культури Альона Степанівна Гайдичук запропонувала відкрити другу локацію безпосередньо у закладі культури. До процесу активно долучилися як самі працівники закладу, так і мами, які приводять дітей на гуртки.

Волонтери не плетуть сітки навмання — кожен виріб створюється під конкретні потреби військових.

• Колірна адаптація: Перед початком роботи бійці з передової надсилають фотографії або детальний опис місцевості, де вони перебувають. Залежно від ландшафту, майстрині використовують від 3 до 5 різних відтінків тканини.

• Техніки плетіння: Процес плетіння постійно адаптується. Волонтери використовують методи "галявинами", "основою" або "гілочками", щоб маскування виглядало максимально природно та не розпізнавалося з ворожих дронів.

• Гігантські розміри: Окрім стандартних середніх сіток, петрівські майстрині беруться за надскладні замовлення — наприклад, великі дев'ятиметрові полотна (5х9 метрів).

Майстерня в Нових Петрівцях працює як єдиний, чітко налагоджений організм, де знайдеться робота для кожного — незалежно від віку чи вміння тримати голку.

Процес розподілений на кілька важливих етапів:

• Заготовлення матеріалу: Оскільки не всі мають час годинами стояти біля рамок, багато місцевих жінок беруть довгі стрічки додому й просто нарізають їх на маленькі клаптики-"пелюстки".

• Технічна підтримка: У команді є свій незамінний чоловік — Павло, якого волонтерки поважно називають "наш головний павук". Він виконує важку фізичну роботу — за допомогою спеціального апарату пробиває дірочки у матеріалі для зручності вплітання.

• Дитячі обереги: До кожної сітки та нашоломника волонтери обов'язково додають часточку тепла. Діти та вчителі власноруч в'яжуть патріотичні браслети, роблять ляльки-мотанки та вирізають сердечка з побажаннями. Крім того, завдяки волонтерці пані Світлані, вихованці одного з дитсадків Києва регулярно передають на передову сотні зворушливих малюнків.

Громаді допомагає не лише руками. Місцеві жителі приносять у майстерню теплі шкарпетки, а працівниця будинку культури пані Лариса якось передала для бійців дві великі коробки власноруч зібраної та замороженої калини. А місцева художниця навіть створила та подарувала волонтерам офіційний логотип "Петрівські павучки", який тепер прикрашає стіни майстерні разом із фігурками павуків, роздрукованими на 3D-принтері.

У майстерні "Смарагдовому містечку" створено комфортні умови для щоденної праці. Тут є зона відпочинку з диванчиком, кавовий апарат та чай, якими волонтерів забезпечує пані Софія. Ба більше, осередок повністю підготувався до можливих відключень електроенергії. Волонтери провели автономне верхнє освітлення, що живиться від акумуляторів. Тож навіть під час блекаутів робота тут не зупиняється ні на хвилину.

"Ми плетемо, поки є потреба, — підсумовує Анна.

Звичайно, хочеться, щоб ця війна і потреба в маскуванні закінчилися якнайшвидше нашою перемогою. Але поки хлопцям на передовій потрібен захист — наші майстерні працюватимуть. Ми закликаємо кожного: не бійтеся, приходьте до нас у Будинок культури чи в Смарагдове містечко, ми всього навчимо. Кожні дві години вашої праці — це ще один готовий прольот сітки для фронту.

Успіх волонтерського руху Вишгородщини тримається на міцній взаємодії. Важливу роль у команді відіграє координаторка Катерина, яка долучилася до справи у квітні 2022 року. Вона аналізує досвід інших організацій, впроваджує ефективну техніку плетіння стрічкою та координує роботу майстрів.

Завдяки налагодженій Катериною комунікації з військовими, волонтери оперативно узгоджують кольорову гаму за фотографіями готових виробів. Під її керівництвом сформована команда досвідчених "павучків" здатна вручну створити велику сітку розміром 9х6 метров усього за 4–5 днів. Як зазначає координаторка, маскування реально рятує від повітряних цілей ворога, тому стабільна допомога людей та їхній час — це найцінніший ресурс для фронту.

Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і дивіться нас на YouTube. Також читайте та підписуйтесь на нас у Facebook Погляд Київщина та Іnstagram.