Жінки-воїни: вони не повернулися заради спокою України
За шість років неоголошеної війни на сході загинули 13 жінок, захиищаючи нашу країну
У кожної з них були свої плани на життя. На життя у країні, якій не загрожує зовнішня небезпека. То ж вони пішли боронити Україну – на її захист поставили свої вміння, помножені на мужність і патріотизм. Мужні захисниці, які не повернулися додому.
Згадаймо їх поіменно.
Бакланова Алєся Олександрівна («Мала»), старший солдат. Стрілець 92-ї окремої механізованої бригади.
Народилась 11 січня 1999 р. у с. Караван Солодкий Марківський район, Луганська область. Загинула 10 жовтня 2018 р. поблизу Авдіївки (Ясинуватський район, Донецька область) близько 20:00 під час несення служби в районі шахти «Бутівка». Залишились батьки та брат. Похована: с. Караван Солодкий, Марківський район, Луганська область. Указом Президента України № 26/2019 від 31 січня 2019 року «За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» нагороджена орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Вітовська Анастасія Олександрівна («Стелла»), солдат. Кухар 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар» (53-тя окрема механізована бригада).
Народилась 31 березня 1998 р., м. Кентау (Південно-Казахстанська область, Казахстан). Трагічно загинула в ніч на 27 вересня 2019 р. на ротному опорному пункті поблизу м. Залізне (Торецька міська рада, Донецька область) від множинних осколкових поранень. Залишились батько, мачуха та син. Похована: м. Попасна, Луганська область.
Вовк Алла Юліанівна («Фортуна»), старший солдат, санітарний інструктор 44-ї окремої артилерійської бригади.
Народилась 16 лютого 1968 р. у с. Пільний Олексинець (Городоцький район, Хмельницька область). Загинула 18 листопада 2015 р. на автошляху Сєвєродонецьк — Новоайдар поблизу с. Гречишкине (Новоайдарський район, Луганська область). Залишилася донька та онук. Похована: с. Жилинці, Ярмолинецький район, Хмельницька область. Указом Президента України № 9/2016 від 16 січня 2016 року «За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджена орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Галицька Сабіна Станіславівна («Сонечко»), молодший сержант, старша медична сестра 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади.
Народилась 20 вересня 1994 р. у с. Бастова Рудня (Ємільчинський район, Житомирська область).
Загинула 20 лютого 2018 р. під час виконання бойового завдання (заміна особового складу на СП) під час переміщення БРДМ у районі с. Катеринівка (Попаснянський район, Луганська область) у результаті прямого попадання ПТКР у бронемашину. Залишилися батьки та брат. Похована: с. Бастова Рудня (Ємільчинський район, Житомирська область). Указом Президента України № 59/2018 від 7 березня 2018 року «За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджена орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Горбачова Анастасія Валентинівна («Ліса»), Добровольчий Український Корпус.
Народилась 16 березня 1983 р. у м. Чернівцях. Загинула 6 серпня 2015 р. від вогнепального поранення у м. Маріуполь (Донецька область). Похована: м. Чернівці, Центральне кладовище, Алея Слави.
Куліш Олена Борисівна, волонтерка.
Народилась 23 березня 1968 р. у м. Луганську. Загинула 10 серпня 2014 р., у с. Переможне (Лутугинський район, Луганська область) разом зі своїм чоловіком Володимиром Альохіним у той час надавала волонтерську допомогу українським військовим. Залишилась донька. Похована: м. Луганськ. Указом № 16 від 7 травня 2016р. нагороджена відзнакою «Народний Герой України» (посмертно).
Морозова Надія Олександрівна, старший солдат. Начальник електростанції, 10-й окремий мотопіхотний батальйон (59-та окрема мотопіхотна бригада).
Народилась 27 жовтня 1993 р. у смт Красні Окни (Одеська область). Трагічно загинула 26 червня 2017 р. у районі с. Павлопіль (Волноваський район, Донецька область). Залишилися батьки та син. Похована: смт Окни (Одеська область).
Никоненко Ярослава Сергіївна («Гера»), старший солдат. Снайпер 101-ї окремої бригади охорони ГШ ЗСУ.
Народилась 25 серпня 1983 р. у м. Миргороді (Полтавська область). Загинула15 жовтня 2019 р. поблизу м. Мар’їнка (Донецька область) у снайперському протистоянні на позиціях ЗСУ. Залишилися мати, сестра та донька. Батько Сергій Никоненко (батальйон «Айдар») загинув. Похована: м. Миргород (Полтавська область). Указом Президента України № 804/2019 від 5 листопада 2019 року «За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» нагороджена орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Носкова Катерина Володимирівна («Кет»), старший солдат. Старший телефоніст 17-го окремого мотопіхотного батальйону (57-ма окрема мотопіхотна бригада).
Народилась 23 квітня 1989 р. у м. Знам’янці (Кіровоградська область). Загинула 16 серпня 2015 р. під час мінометного обстрілу поблизу міста Горлівка (Донецька область). Залишилися чоловік, син, батьки та старша сестра. Похована: м. Знам’янка (Кіровоградська область). Указом Президента України № 663/2015 від 25 листопада 2015 року «За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджена орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Указом № 23 від 9 червня 2017 р. нагороджена відзнакою «Народний Герой України» (посмертно).
Сургучова Аліна Ігорівна, старший солдат. Відповідальний виконавець групи спеціального документального забезпечення 53-ї окремої механізованої бригади.
Народилась 27 грудня 1995 р. у с. Комар (Великоновосілківський район, Донецька область). Загинула 13 квітня 2017 р. під час несення служби в районі м. Бахмут (Донецька область). Залишилися мати. Похована: с. Комар (Великоновосілківський район, Донецька область).
Хоружа Наталія Олександрівна, молодший сержант. Санітарний інструктор 54-ї окремої механізованої бригади.
Народилась 9 червня 1972 р. у м. Першотравенськ (Дніпропетровська область). Загинула 2 лютого 2017 р. внаслідок прямого влучення ПТКР у медичний автомобіль у районі смт Луганське (Бахмутський район, Донецька область (Світлодарська дуга)). Залишилися батьки, сестра, чоловік та донька. Похована: смт Просяна (Покровський район, Дніпропетровська область). Указом Президента України № 28/2017 від 8 лютого 2017 року «За особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджена орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Шевченко Ірина Вікторівна, сержант. Санітарний інструктор медичного пункту 503-го батальйону морської піхоти, 36-та окрема бригада морської піхоти.
Народилась 1 листопада 1970 р. у с. Дар’ївці (Херсонська область). Загинула 1 липня 2019 р. близько 10:50 під час виїзду на евакуацію пораненого поблизу с. Водяне (Волноваський район, Донецька область): санітарний автомобіль Hummer HMMWV обстріляний з протитанкового ракетного комплексу. В результаті прямого влучення ракети водій Сергій Майборода загинув на місці, а Ірина була смертельно поранена, зазнавши вибухової травми та опіків. Її терміново доправили до 61-го військового госпіталю в Маріуполі, де о 14:10 її серце зупинилося. Залишилась сестра. Похована: м. Херсон, Алея Слави, кладовища Геологів. Указом Президента України № 578/2016 від 29 грудня 2016 року «За особисту мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов’язку», нагороджена орденом «За мужність» III ступеня. Указом Президента України № 625/2019 від 23 серпня 2019 року «За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» нагороджена орденом «За мужність» II ступеня (посмертно).
Червона Яна Михайлівна («Відьма»), старший солдат. Навідник-кулеметник 46-го окремого батальйону спеціального призначення «Донбас-Україна» (54-та окрема механізована бригада).
Народилась 16 квітня 1979 р. у м. Харкові. Загинула 2 квітня 2019 р. на позиціях ЗСУ в районі села Новозванівка на Луганщині від прямого влучання міни в бліндаж під час обстрілу взводного опорного пункту з 82-мм та 120-мм мінометів. Залишилися мати, брат, чоловік та двоє дітей – син і донька. Похована: м. Харків, 18 (Безлюдівське) кладовище, Алея Слави. Указом Президента України № 109/2019 від 6 квітня 2019 року «За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові» нагороджена орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно). Указом № 31 від 4 грудня 2019 р. нагороджена відзнакою «Народний Герой України» (посмертно).
У кожної з них лишились рідні, які чекали своїх мужніх захисниць…
Та війна забрала патріоток України.
Доземний уклін і вічна шана героїчним донькам України!
Джерело: armyinform.