Романівське болото: від льодовикового релікта до стратегічного форпосту Києва

Як повідомили науковці Національного природного парку "Голосіївський", Романівське болото — унікальний болотний масив у межах Національного природного парку "Голосіївський" (Святошинське лісництво), який перебуває під пильною увагою науковців від самого початку його досліджень. Розташоване в гирлі річки Любка — правої притоки річки Ірпінь, неподалік села Романівка, воно слугує заповідним ядром цієї ділянки Парку. Головна цінність Романівського болота полягає в його унікальному фіторізноманітті, потужному 4-метровому торфовому покладі, що регулює водний баланс регіону, та стратегічній ролі природного бар'єра під час оборони Києва, проте екосистема наразі перебуває під серйозною антропогенною загрозою.

Завдяки зусиллям видатної української вченої-болотознавця Тетяни Леонідівни Андрієнко, у 1979 році масив площею 30 га отримав статус ботанічної пам’ятки природи загальнодержавного значення.

Тодішні дослідження зафіксували тут унікальні для Києва види рослин, занесені до Червоної книги України:

• Береза низька (Betula humilis) — гляціальний (льодовиковий) релікт, що зростає тут на самій південній межі свого європейського ареалу.

• Шолудивник королівський (Pedicularis sceptrum-carolinum).

• Осока дводомна (Carex dioica).

• Лучно-болотні орхідеї.

Через осушення заплави р. Ірпінь у минулому столітті центральна частина болота стала сухішою та почала переходити в мезотрофну стадію (зменшилося мінеральне живлення, з'явилися сфагнові мохи та журавлина болотна), де береза низька почувалася досить впевнено і була співдомінантом.

Сьогодні екосистема зазнала суттєвих змін. Рівень мінерального живлення та обводнення зріс, через що болото повністю повернулося до евтрофної (низинної) стадії, а мезотрофна ділянка зникла.

Зараз у рослинному покриві домінують:

• Високотравні ценози з очерету звичайного (Phragmites australis) та хвоща річкового (Equisetum fluviatile).

• Чагарники верби сірої (Salix cinerea).

• Розріджений деревний ярус із вільхи чорної та берези пухнастої.

Важливо: Через зміну екологічних умов реліктова береза низька майже зникла — наразі фіксуються лише її поодинокі екземпляри. Також сучасні моніторингові дослідження поки не підтверджують наявність осоки дводомної, шолудивника королівського та орхідей.

Незважаючи на статус заповідного ядра, Романівське болото регулярно стикається з руйнівною діяльністю людини, що стає предметом численних журналістських розслідувань та екологічних репортажів.

Як детально висвітлюється у сюжетах медіа "Погляд", екосистема заплави річки Ірпінь та безпосередньо заповідна зона потерпають від критичних факторів:

• Засмічення будівельними відходами: Довкола охоронної території утворюються нелегальні звалища. Екологи та активісти ведуть постійну боротьбу за очищення заплави — зокрема, під час екологічних акцій лише з однієї ділянки біля Романівського болота вивозили по 8 вантажівок будівельного сміття.

• Спроби незаконної забудови та засипання: Поблизу дачних поселень неодноразово фіксувалися підготовчі роботи, коли важка техніка розчищала майданчики, засипаючи глиною і ґрунтом саму пам'ятку природи, її інформаційні знаки та річку Любка, яка звідси витікає.

• Загроза гідрологічному режиму притоки: Втручання у природні межі долини річки Любка руйнує цілісність усього гідрологічного вузла. Питання порятунку річки та збереження біорізноманіття постійно порушується фахівцями у програмах екологічного моніторингу.

Чому Романівське болото залишається стратегічно важливим?

1. Гідрологічний акумулятор: Потужний торф’яний поклад глибиною до 4 метрів утримує вологу, підтримуючи водність самого болота, прилеглих лісів НПП "Голосіївський" та заплави річки Ірпінь.

2. Військово-стратегічне значення: У 2022 році цей природний ландшафт разом із річкою Ірпінь відіграв стратегічну роль у стримуванні російського наступу на Київ, ставши непрохідним бар'єра для ворожої техніки.

3. Польова лабораторія: Об'єкт залишається незамінним майданчиком для науковців, які спостерігають за природною динамікою болотних екосистем. До того ж останнім часом тут активно господарюють бобри — їхня загата в гирлі Любки утворила нову водойму.

Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і дивіться нас на YouTube. Також читайте та підписуйтесь на нас у Facebook Погляд Київщина та Іnstagram.