"Дубостежка – це про місто, любов до Ірпеня і дерев". Інтерв’ю з активісткою ініціативи "Еко Ірпінь" Наталією Василенко

У місті Ірпінь, яке пережило окупацію, руйнування і стрімку забудову, старовікові дерева є живими свідками історії. Дуби, яким по кілька сотень років, зберігають пам’ять про покоління ірпінців, допомагають місту переживати кліматичні зміни та буквально рятують життя під час війни. Саме навколо ідеї збереження таких дерев в Ірпені виникла Дубостежка – екологічний маршрут, що поєднав історію міста, екопросвіту та культурну пам’ять. Дубостежку розробила громадська ініціатива "Еко Ірпінь" за підтримки Українського екологічного клубу "Зелена Хвиля" та простору "Зелений Вал". Цієї весни в Ірпені вдруге стартував сезон екскурсій Дубостежкою. Під час прогулянок містом учасники знайомляться зі старовіковими дубами, відкривають для себе історію Ірпеня, дізнаються більше про місцевих видатних людей, зміни, яких зазнало місто, та про екологічну цінність дерев.

Громадська активістка ініціативи "Еко Ірпінь" Наталія Василенко в ексклюзивному інтерв’ю журналістам медіа "Погляд" розповіла про створення маршрутів старовіковими дубами, іменні дерева, екопослуги, які надають вікові насадження, і про те, чому від збереження кожного такого дерева сьогодні залежить майбутнє міста.

- Вже другий рік поспіль в Ірпені існує екскурсійний маршрут – Дубостежка. Наталю, розкажіть, будь ласка, про створення Дубостежки.  

- Дубостежка – це про місто, любов до Ірпеня і дерев. Цю ініціативу ми започаткували восени минулого року завдяки підтримці Greenpeace. Разом ми розробили маршрут нашими віковими дубами. Біля кожного з них встановлена інформаційна табличка.

- Минулого року ви розробили кілька маршрутів. Чим вони відрізняються?

- Ми створили два екомаршрути. Перший – це Мала Дубостежка, яка повністю проходить парком "Дубки". Вона охоплює п’ять вікових дерев і розрахована насамперед на молодших школярів.

Ми хотіли, щоб дітям було комфортно: маршрут короткий, безпечний і зручний.

До створення цієї стежки долучалися самі діти. Вона відрізняється від Великої Дубостежки тим, що школярі самі придумали казки про кожен дуб і створили ілюстрації. Ми об’єднали це у невеликі відео, які можна переглянути через QR-код на табличці біля дерева.

Другий маршрут – це Велика Дубостежка, яка розрахована на дорослих, адже налічує приблизно 10 тисяч кроків. Маршрут розпочинається у середмісті Ірпеня, у парку Дружби імені академіка Заріфи Алієвої, й охоплює десять дубів, серед яких є ботанічна пам’ятка – дуб Прадуб.

Довідково:

Дуб Прадуб – ботанічна пам’ятка природи місцевого значення, розташована в урочищі Пилипів Потік на вулиці Мечникова в Ірпені.

Вік дерева орієнтовно становить понад 600 років, обхват стовбура – 6,1 м, висота – близько 30 м. Це найстаріший дуб Ірпеня, який пережив десятки поколінь, війни та зміну ландшафтів.

Екскурсія триває близько двох із половиною годин.

Про кожен дуб ми зібрали кілька блоків інформації. Один присвячений видатному ірпінцю, який жив у місті. Також є інформація про екопослуги, які надає кожне дерево.

Під час екскурсії ми говоримо про зміну клімату, користь дерев для довкілля, окремо розповідаю про історію Ірпеня. Коли ми рухаємося містом, кожна локація викликає певні спогади або асоціації, пов’язані з історією Ірпеня.

- Як виникла ідея зробити дуби іменними?

- Коли я думала про екостежку, планувала лише порахувати екопослуги дерев. До речі, мені в цьому допомагали учні Ірпінського академічного ліцею НУБіП (Національний університет біоресурсів і природокористування України, - прим. ред.).

Але коли ми почали розробляти саму Дубостежку, зрозуміли, що можемо додати ще багато цікавого. Ідея саме іменних дубів належить письменниці Таші Торбі, з якою ми працювали в партнерстві над дитячою Дубостежкою. Мені ця ідея дуже відгукнулася, бо вона справді цікава.

- І цікаво, що дуби названі не прізвищами, а ім’ям і по батькові!

- Так, це теж була ідея Таші Торби. Вона працює з дітьми, тому знає, що їм буде цікавіше, якщо дуб виступатиме в ролі дідуся, до якого можна звертатися на ім’я та по батькові. Так і виникла ця концепція.

- А за яким принципом ви обирали імена для дерев?

- Я звернулася до Ірпінської бібліотеки, яка надала список відомих жителів міста. Щоправда, зараз я деякі імена замінила б, адже з’явилося більше розуміння, що й де доречніше. Можливо, згодом ми так і зробимо. Наприклад, один із дубів присвячений Дем’яну Попову, оскільки поруч є вулиця і садиба, де він проживав. На жаль, таких співпадінь на маршруті небагато.

У парку "Дубки" дерева названі іменами п’ятьох видатних особистостей. Їх обирали не тому, що вони там жили, а через те, що вони заслуговують на пам’ять.

- Якою була реакція людей на вашу ініціативу?

- Найчастіше на екскурсії приходять люди, які нещодавно живуть в Ірпені. Вони дізнаються, яким є Ірпінь, як він формувався, що тут було раніше. Усі  уважно слухають і дивуються. Якоїсь окремої реакції саме на іменні дерева я не помічала.

- Ви багато говорите про екопослуги. Наскільки складно було підготувати цю інформацію?

- Для більшості відвідувачів ця інформація абсолютно нова. Допомагали мені з підрахунками учні Ірпінського академічного ліцею НУБіП. Ми використовували мобільний додаток i-Tree Eco, який допомагає порахувати, скільки екопослуг у кількісному та грошовому еквіваленті надає кожне дерево. Цей інструмент в Україну свого часу привіз Український екологічний клуб "Зелена хвиля", членкинею якого я є. Його використовують переважно для адвокації: щоб люди розуміли, наскільки цінним є кожне дерево, і чому його важливо зберігати.

- І ця інформація є на табличках?

- Так. На кожній табличці є інформація про те, які саме екопослуги надає дерево. А під час екскурсії я пояснюю, що означають ці показники і як вони впливають на наше життя. З кожною новою екскурсією я додаю більше пояснень, тому що люди часто ставлять однакові запитання.

- Наскільки складно було встановити таблички?

- Найбільше нас хвилювало питання вандалізму. Тому ми зробили два типи кріплень: у парках таблички стоять на стовпчиках, а на деревах закріплені металевими джгутами. Кожного разу, коли йду на екскурсію, думаю: "Боже, аби всі таблички були на місці". Минулого року всі вціліли. Але зараз відомо, що вже одна табличка пошкоджена на дубі №3 на вулиці Соборній. Її намагалися зігнути, хоча вона була дуже міцна. Зрештою таки зламали.

- Як можна потрапити на екскурсію Дубостежкою?

- На кожній табличці біля дерева є інформація про наступний дуб і QR-код із посиланням на сайт Українського екологічного клубу "Зелена хвиля", де можна зареєструватися на екскурсію.

Також я додала інформацію про всі дуби на Google Maps: там є геолокація, фото й короткий опис. Якщо навіть просто загуглити Дубостежку або дуб №1, то можна знайти маршрут. Крім того, я поширюю інформацію у Facebook, в ірпінських групах, іноді запрошую людей персонально. Цього року хочу більше працювати з організованими колективами та школярами.

- Чи плануєте розширювати мережу маршрутів?

- Ми охопили лише десять дубів, але в Ірпені ще багато старовікових дерев. Хотілося б додати їх до маршрутів. Наша мета – показати людям ті 400-річні дерева, які ми бачимо щодня, але перестаємо помічати.

Зараз думаю над новим маршрутом із жіночими персоналіями, адже нинішня Дубостежка присвячена лише чоловікам. Є ідея зробити маршрут, пов’язаний, можливо, із соснами, адже в Ірпені є 200-річні сосни, яких, на жаль, залишилося дуже мало. Вони також заслуговують на статус пам’яток природи.

- Поділіться з нашими читачами, чи належать всі дерева на маршруті до старовікових. У чому полягає унікальність такого типу дерев?

- Усі дерева на нашому маршруті – старовікові. Найстаршому дубу – дубу Прадубу – близько 600 років. Іншим – орієнтовно від 300 років. Вікові дерева – це невідтворюваний ресурс. Зрізати дуб і висадити молоді дерева не допоможе, адже ми просто не доживемо до моменту, коли нові дерева стануть такими ж. Старовікові дерева цінні тим, що вони вже пристосувалися до змін клімату, тому виживають у нових умовах. Саме вони поглинають найбільше вуглецю, виробляють багато кисню і дають ті екопослуги, яких молоді дерева поки не можуть забезпечити. Через зміну клімату такі дерева як ці дуби можуть більше й не вирости. Можливо, тут колись будуть рости зовсім інші види, але ми цього ще не знаємо. Тому сьогодні надзвичайно важливо зберегти кожне старовікове дерево.

- Відомо, що під час бойових дій в Ірпені старовікові дуби рятували будинки під час обстрілів. Чи збираєте ви такі історії?

- Так, ми вже збираємо подібні свідчення. Є фотографії дерев, які прийняли на себе удар і врятували будинки. Наприклад, у нашої колеги Тані Тернової є фото дуба, який пошкодив снаряд, що летів у будинок. Будинок уцілів, а дерево – ні. Ми часто бачимо пошкоджені дерева і цілі будинки за ними. Дерева можуть затримувати кулі, уламки, пом’якшувати удари. Уже є кілька зафіксованих випадків, коли саме дерево захистило будинок від руйнування.

- Як ви налаштовані на екскурсії в цьому році?

- Трохи хвилююся, адже впродовж зими не проводила екскурсій. Водночас за цей час з’явилося багато нової інформації, якою хочеться поділитися. Проводити такі екскурсії дуже драйвово й цікаво. Люди хочуть більше знати про Ірпінь.

- Дякую вам за розмову!

Інтерв’ю брала продюсерка та редакторка проєкту Наталія Зіневич. Матеріал для публікації підготувала літературна редакторка Надія Проценко. Розміщення матеріалу редакторки сайту Марини Литвиненко.

Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і дивіться нас на YouTube. Також читайте та підписуйтесь на нас у Facebook Погляд Київщина та Іnstagram.