Десять пріоритетів у роботі МОН на 2019 рік

Прийдешній 2019 рік стане роком розвитку і зростання для всіх сфер освіти. Про це повідомляють у Міністерстві  освіти і науки. За словами Лілії Гриневич, цьогоріч повинні прийняти новий Держстандарт базової освіти (для 5 - 9-х класів). Крім того, у планах МОН - подальше оновлення освітнього середовища. Розвиток реформи НУШ — знову в перший клас, новий Державний стандарт базової освіти Прийдешній рік — час для розвитку реформи Нова українська школа. Знову майже півмільйона першокласників прийдуть у змінену школу. На них чекатимуть перепідготовлені вчителі, нові, засновані на сучасних потребах, програми та новий освітній простір, у який держава знову — вже другий рік поспіль — інвестує 1 млрд грн на засадах співфінансування з органами місцевого самоврядування. Гідність кожної дитини: антибулінг, інклюзія та доступна вбиральня Якісне навчання неможливе без захисту гідності кожного учасника освітнього процесу. Антибулінг. На додаток до нещодавно прийнятого закону про протидію булінг, міністерство створить відеокурс для вчителів щодо профілактики цього негативного явища. Інклюзія. У 2019-му планується значно розширити мережу інклюзивних класів, встановити обсяги допомоги дітям, впорядкувати роботу мультидисциплінарних шкільних команд. Туалети. На створення теплих і зручних туалетів в усіх українських школах МОН спрямує 263 млн грн. Облаштувати їх планують впродовж року. Нові механізми професійного зростання вчителів: добровільна сертифікація та механізм «гроші за вчителем» Сертифікація. У 2019-му вчителі початкових класів, за бажанням, зможуть пройти сертифікацію і підвищити на 20% свою зарплату на наступні три роки. У рамках сертифікації педагогам доведеться скласти ЗНО, отримати оцінку відкритого уроку і створити електронне портфоліо. Реєстрація розпочнеться вже 15 січня і триватиме до 1 лютого. Докладнішу інформацію про сертифікацію можна знайти на сайті МОН за посиланням. Початок роботи освітнього омбудсмена У 2019 році в Україні має з‘явитися інститут освітнього омбудсмена, що захищатиме права здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників. Для допомоги освітньому омбудсмену працюватиме спеціальна служба, що складатиметься з 15 осіб. Передбачається, що після отримання скарги про порушення прав у сфері освіти служба мусить розглянути її у строк не більш як 1 місяць. Саме за результатами цього розгляду освітній омбудсмен приймає рішення про обґрунтованість чи необґрунтованість скарги та надає письмову відповідь про результати її розгляду. Діджиталізація освіти: Інтернет та комп’ютери в сільські школи 2019-го у тестовому режимі має запрацювати Національна освітня платформа, де розвиватиметься цифрова освітня екосистема. Зокрема, на ній розміщуватимуться справжні електронні підручники з віртуальними 3D-матеріалами, які вчителі зможуть компонувати на свій розсуд, скани підручників для завантаження, інтерактивні лабораторії, віртуальні музеї, форуми для спілкування вчителів, системи менеджменту освіти. Аби кожна школа мала доступ до цієї системи, у бюджеті-2019 передбачено понад 1 млрд грн на встановлення інтернет-доступу для шкіл, які його не мають, а також закупівлю комп’ютерів для них. Старт масштабної реформи професійної освіти: нові стандарти та інфраструктурний проект на 58 млн євро 2019-й рік — старт масштабної реформи професійної освіти. Як і трансформація шкільної освіти, вона передбачатиме зміну стандартів, прийняття нового профільного закону «Про професійну (професійно-технічну) освіту», а також оновлення освітнього середовища. Становлення Національної системи кваліфікацій: зв’язок між ринком праці та освітою Становлення Національної системи кваліфікацій — це зведення «мосту» між ринком праці та освітою. Ця робота триватиме не один рік, а на 2019 заплановано початок роботи Національного агентства кваліфікацій. Воно має такі основні завдання: акредитація кваліфікаційних сертифікаційних центрів, координація мережі таких центрів, участь у розробці професійних стандартів, розробка методики зіставлення професійних та академічних стандартів тощо. Старт роботи Національного фонду досліджень Фонд надаватиме грантову підтримку як на фундаментальні наукові дослідження з природничих, технічних, суспільних та гуманітарних наук, так і на прикладні наукові дослідження та розробки за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки. Гранти також спрямовуватимуться на розвиток матеріально-технічної бази наукових досліджень і розробок, дослідницької інфраструктури, на проекти молодих вчених, наукове стажування, зокрема, за кордоном, популяризацію науки тощо. Початок роботи центрів колективного користування обладнанням у закладах вищої освіти З 2019-го в університетах почнуть роботу центри колективного користування обладнанням — простори, де науковці зможуть приїхати та провести потрібні заміри для своїх досліджень на надсучасному обладнанні. Наразі вже створено 8 таких центрів, які почнуть активну роботу у 2019-му. Впродовж року буде створено ще 4 таких центри. Для цього 2018-го було витрачено 28 млн грн, а 2019-го буде інвестовано ще 30 млн грн. Впровадження базового фінансування науки у вишах 100 млн грн буде спрямовано на впровадження базового фінансування науки в університетах — механізму, що допоможе вишам будувати довгострокову дослідницьку політику. Передбачається, що це буде довгострокове фінансування розвитку наукових напрямків в окремих університетів, що зможуть пройти атестацію наукової роботи. Основна особливість у тому, що атестуватимуть не заклад загалом, а саме розвиток наукових напрямів. Тобто довгострокове фінансування науки заклади отримуватимуть саме на ті напрями, де вони об’єктивно кращі.