Новини
Київщина
Вишгород
Культура
Подорожі

Як центр Вишгорода часів Київської Русі нині став його околицею

14.08.2019 Косянчук Інна 0

Городище літописного міста ХІ – ХІІІ ст. називали північними воротами Києва

Зазвичай яке б не було древнє місто, його центр зазвичай і нині знаходиться там само, де був на світанку своєї історії. Так – у Львові, Чернігові, Києві, інших містах… Але не у Вишгород, де центр міста часів Київської Русі – городище –нині знаходиться практично на окраїні. Можливо, єдине, що там залишилося традиційного – це, як зараз кажуть, малоповерхова забудова, або приватний сектор. Так сталось тому, що будинки корінних вишгородців традиційно будувались поблизу тоді єдиної у Вишгороді Борисоглібської церкви, а сучасна частина населеного пункту виросла під час будівництва Київської ГЕС, Але науковці зауважують, що те, що княжий Вишгород опинився на околиці, сприяло збереженню його значимих пам’яток, давнього розпланування, унікальної цілісності історичного ландшафту.

Табличка з QR-кодом, встановленим у межах проєкту Вишгородського історико-культурного заповідника «Історико-культурна спадщина Вишгородщини: QR-кодування, моніторинг, апробація й популяризація» на місці Городища літописного міста ХІ – ХІІІ ст. допоможе дізнатися багато цікавого про давньоруське місто. Потрібно лише зчитати код. І проявиться давня історія.

Єдине, що лишилося незмінним з княжої пори – Борисоглібський храм, який традиційно був домінантою древньої території, хоч нині він має інший вигляд. Завдяки тому, що храм на високій Ольжиній горі видно здалеку, знайти місце давнього городища неважко. Літописний Вишгород - місто, перша згадка про яке як резиденцію княгині Ольги сягає 941 року, і яке понад триста років було другим після Києва за своїм політично-культурним значенням, і в якому любили перебувати Київські князі.

Вишгород, який тоді був відомий далеко за межами Русі, називали «північними воротами стольного Києва». Вперше про нього згадується у творах візантійського імператора Костянтина Багрянородного. А далі – у численних літописах фіксуються відомості про місто, лише в Іпатіївському літописі нараховано 38 згадок.

Городище давньоруського Вишгорода Х–ХІІІ ст. з традиційною для тогочасних міст структурою виникло на лісистих пагорбах, висота яких з боку Дніпра сягає 80 метрів. Воно складалося з дитинця, окольного міста і посаду. Розміри дитинця – майже 350х250 метрів. 

За часів княгині Ольги та князя Володимира, протягом Х століття, була заселена верхня частина городища, найбільшим відрогом якого є так звана Ольжина гора. Вишгород не був власністю Ольги за спадком, а наданий їй відповідно до її місця у княжій родині з правом на отримання третини древлянської данини.

У північній частині городища знаходився дитинець, оточений валами. Головною архітектурною домінантою верхнього міста у ХІІ – ХІІІ ст. була кам’яна церква Святих великомучеників Бориса і Гліба. Археологи виявили на городищі залишки частини фундаментів Борисоглібської храму, дерев’яної огорожі церковного подвір’я з воротами, залишки господарчого комплексу, що належав до заможного двору. Його площа становить близько 7,5 гектарів. На території городища знайдено й залишки валів та ровів для оборони посаду.

Площа решти міста становила понад 70 гектарів. У межах окольного граду і ремісничо-торговельного посаду збереглися залишки гончарних печей, металургійних майстерень та господарчих приміщень, інших археологічних об’єктів. Зчитавши QR-код, можна дізнатись ще багато цікавого. Проект ВІКЗ реалізується за підтримки Українського культурного фонду.

Джерело: ВІКЗ