"Я до кінця не вірила, що такий масштабний екоцид можливий у межах Києва". Інтерв’ю з Наталією Чернишовою, мешканкою Києва

Понад 600 дерев на столичних Теремках вирішили знищити заради теплотраси. І протистояння навколо цього вже вийшло далеко за межі мирного протесту. Місцеві мешканці намагалися фізично зупинити техніку, правоохоронці силою відтягували людей від дерев, а частина багаторічних дубів уже зникла під бензопилами. Водночас громада стверджує: тепломережу можна прокласти іншим, альтернативним маршрутом, як це передбачали попередні проєктні рішення, не перетворюючи зелену зону на будівельний майданчик. Учасниця протестів Наталія Чернишова – одна з тих, хто намагається зупинити вирубку. Вона вже зафіксувала дії поліції та разом з іншими активістами вимагає показати документи, на підставі яких розпочали роботи. 8 серпня 2026 року команда медіа "Погляд" поспілкувалась з активістами після акції протесту на місці вирубки дерев. Про те, що відбувається на Теремках, чому аргумент "або тепло, або дерева" активісти називають маніпуляцією і що залишиться від парку після завершення робіт, дізнайтеся в ексклюзивному інтерв’ю з Наталією Чернишовою.

– Наталю, скажіть, будь ласка, яка була особисто для вас передісторія того, що ви дуже активно долучилися до протесту?

– Спочатку було не так багато активних громадян, які хотіли й були готові зупиняти техніку, рятувати дерева. Про проблему забудови Теремків я дізналася близько півтора місяця тому. До мене звернувся мій добрий знайомий, активіст Михайло Погребицький, і попросив відправити через нашого знайомого народного депутата звернення до Офісу Генерального прокурора з поясненням того, що відбувається, та описом, чому ця вирубка буде незаконною. На жаль, ми не отримали відповіді. Ситуація залишалась у підвішеному стані.

Потім я дізналася, що сюди приїхала техніка – і почалася вирубка дерев. Я знала, що це має статися, але я до кінця не вірила, що такий масштабний екоцид можливий у межах Києва.

Я бачила, що місцеві люди повиходили на протести, а поліція почала перешкоджати протестувальникам: огороджувала їх від робітників, які пиляли дерева.

Через кілька днів я зрозуміла, що не можу більше терпіти, і долучилася до протестів.

Хоча поліція нас не пропускала, я намагалася прорватися, обійняти дерево, щоб техніка не могла під'їхати і його зрізати. Потім поліція огородила майданчик, а я прорвалася через дірку в огорожі і побігла до дерева, яке намагалися спиляти робітники. До мене підбіг працівник поліції без представлення, без показу посвідчення. Він був у жилетці та формі поліції. Почав хапати мене за руки, відтягувати від дерева, штовхати. Далі прибігла подруга. Він побачив її, і його дії припинилися. Я повернулася до дерева, де вже почала все знімати на відео, а потім виклала ці відеоролики в мережу.

Через деякий час прийшли незрозумілі люди в чорному, один працівник поліції, і вони почали витягати мене з парку.

Це був наш перший активний день протестів. Згодом мешканці стали більш активними. Ми разом почали прориватися на територію. Нас щемили, але ми вже були більш проактивними. Ми навіть змогли прорватися через будівельний майданчик із вимогами показати маршрутний лист, куди вивозять спиляну деревину.

За кілька днів проти нас – жінок, пенсіонерів і одного ветерана – вже було близько 30 працівників поліції, два автозаки зі спецназом. Вони не представлялися, не пояснювали, хто вони. Просто хапали нас і виносили. У моєї подруги залишилися жахливі синці по всьому тілу. Ми це зафіксували у поліції.

Після того, як у мережі з'явилася велика кількість переглядів і коментарів цих відео, люди почали реагувати, бо їм це болить. Поліція має нас оберігати, а не бити. Тому на наступний день працівників поліції забрали. Вони вже не перешкоджали нам, і ми могли проходити, куди хотіли. Проте це також дало можливість робітникам, які тут працюють, погрожувати нам, замахуватися на нас ломом. Ми завжди ходили й трималися купкою, тому що розуміємо: може бути різне…

– Чи намагалися ви діяти у правовому полі, вимагати документи на проведення робіт?

– Ми просимо показати документи з першого дня. Що нам показують?  Мабуть, представники поліції, виконроби, КМДА вважають, що ми просто плебс, який не розуміє, що таке документи. Тому нам можна показати будь-який папірець, ми скажемо: "Ну так, звісно, це правда" і підемо. Наприклад, вони нам показали акт обстеження зелених насаджень, у якому на останньому аркуші чорним по білому написано: "Цей акт не дає права на вирубку дерев".

Коли ми запитуємо працівника поліції, який тут, наче, головний: "Ну подивіться, ви ж бачите, що відбувається", то він просто на це закриває очі.

Потім нам намагаються показувати якісь рішення КМДА про те, що в межах Плану стійкості передбачено проведення комунікацій під ТЕЦ, але там не сказано, що вони мають пройти через парк.

Ми знаємо, що є тендер, на який уже витратили 6 мільйонів гривень із нашого міського бюджету. І згідно з цим тендером та генеральним планом міста Києва комунікації мали вестися вулицею Теремківською.

Останнім часом комунікація від КМДА ведеться таким чином, що ми – скажені активісти, які хочуть, щоб місцеві люди замерзли. Тобто влада намагається створити конфлікт між нами і місцевими.

Ми не виступаємо проти тепломереж. Звісно, їх потрібно проводити. Але, по-перше, цього не зроблять ні до початку зими, ні навіть до кінця цього року. По-друге, наразі не розглядаються альтернативні варіанти, наприклад встановлення когенераційних установок, які вже зараз можуть забезпечити мешканців теплом.

Тому ми просто вимагаємо зупинити вирубку тут, повернутися до початкової документації і провести роботи так, як це мало бути. Але нас досі не чують.

– Коли виникла думка, що потрібно проводити громадську акцію вже у форматі мітингу? І як змінилися владні кроки щодо цієї ситуації?

– Тут уже був представник КМДА, заступник мера Києва Петро Пантелеєв. Він не зміг дати нам відповіді на ті питання, які ми ставили.

Взагалі нас постійно намагаються відволікти від основних моментів. Нам не показують дозвільні документи, які дають право рубати ці дерева. До того ж влада постійно говорить різне. Спочатку ми спілкувалися з працівниками "Київтеплоенерго", запитали у них, чому вони першочергово відійшли від генерального плану. Пояснення було таке: по-перше, генеральний план – це взагалі нічого, на нього не треба орієнтуватися, а, по-друге, це дорожче. На наше прохання показати порівняння мовчать.

Потім почалася маніпуляція, що перекриють дорогу на пів року, не заїдуть сміттєвози, не заберуть сміття, не зможе заїхати швидка допомога… Згодом прозвучала теза, що там прокладені мережі і тому не можна робити нічого.

Від Пантелеєва і його команди ми почули, що та експертиза, яка проводилася по Теремківській вулиці, а точніше, науково-технічна документація не пройшла експертизу. На моє питання "Що саме стало тим цвяхом, який не дав цю експертизу затвердити?" кажуть, що окремої експертизи по Теремківській не було, а була експертиза на Теремківську, цей парк і альтернативу. Але яка саме альтернатива, не кажуть.

– Як реагує місцеве самоврядування, можливо, представники міністерства, які відповідають за довкілля? Адже 600 дерев – це досить велика втрата для Києва.

– Якби це був, наприклад, об'єкт природно-заповідного фонду, то, можливо, було б втручання міністерства. Наразі це парк. Тому відповідальність за це лежить на Департаменті захисту довкілля та адаптації до зміни клімату. Вибачте, але це повністю імпотентна організація, яка утримується за рахунок наших із вами бюджетних грошей.

Коли очільником департаменту був Олександр Возний, то принаймні з ним можна було вести діалог, він дослухався до людей. Можна було навіть створювати заказники, об'єкти природно-заповідного фонду.

Коли департамент очолив Павло Іванов (у грудні 2025 року, - прим. ред.), комунікація з громадою завершилася. Про створення заказників узагалі мова не йде. Він одразу після того, як почалися заворушення і протести, пішов у відпустку. Збіг? Його заступник, який давав інтерв'ю на комунальному телеканалі, сказав, що ці дерева будуть пересаджені. Ви можете подивитися на цей величезний стовбур.

Наскільки він взагалі компетентний, говорячи про пересадку таких дорослих дерев? А потім він сказав, що зверху буде зроблене повторне озеленення. Він же має розуміти, що згідно з державними будівельними нормами озеленення не може відбуватися, тому що це умовно газон, трава. Але є різниця між 123-річним дубом і травою!

– Скажіть, будь ласка, хто ще, окрім жителів мікрорайону, долучився? Хто вас підтримав?

– Я не є мешканкою Теремків, я з Осокорків, у нас там теж своя ситуація в парку Осокорки. Але я і багато моїх друзів приїхали підтримати мешканців Теремків, тому що просто не вистачає людей. І тут теж починаються маніпуляції щодо цього… Я – киянка. Таке знищення природи не в моєму районі проживання, не означає, що я маю бути до цього байдужою. Але коли б'ють людей, це неадекватно і ненормально.

Коли люди почали бачити наші відео в соцмережах, і те, як реагують правоохоронні органи, нас підтримали. Я хочу окремо подякувати депутатці Київради Вікторії Пташник, тому що вона робить безліч запитів і, по суті, працює у свою відпустку, щоб вийти на контакт із КМДА. Нас підтримала Ксенія Семенова й Аліна Михайлова, яка, до речі, зараз воює на фронті, але має переживати ще й за те, що відбувається в Києві. Саме вона закликала людей вийти на протест. Нас підтримав народний депутат Роман Грищук. Також є окремі люди, за що їм велике спасибі, тому що такий розголос дає можливість усім дізнатися про проблему. І тільки так, об'єднавшись, ми маємо можливість зрушити цю скелю.

– Чого вам наразі бракує? Можливо, юридичної підтримки, щоб зараз ваш голос був почутий?

– Ми зараз працюємо в юридичному напрямку. У нас є позовна заява до адміністративного суду, щоб було відкрите провадження про зупинку будівництва. Тобто є команда, яка працює в юридичному напрямку, розбирає тендери, дивиться, які були корупційні ризики цих тендерів. Нам потрібні люди, які можуть, наприклад, приїхати машиною і загородити проїзд будівельної техніки або готові вийти на чергування, щоб не давати зрізати нові дерева. Звісно, якщо хтось із народних депутатів вирішить нас підтримати, то, думаю, це вже по-іншому сприйматиметься міською владою.

– Очевидно, є люди, які опікуються екополітикою, пов’язаною зі вступом України до ЄС?

– Звісно. Якщо зараз це питання вийде на міжнародний рівень, то, я думаю, це нам допоможе. Так сталося, коли люди виходили на протести за НАБУ і САП. Після того, як включилися міжнародні партнери, ми одразу почули і побачили результат.

– Що можете сказати щодо цієї спекулятивної фрази "або тепло, або дерева"?

– По-перше, нам не дають відповіді, коли буде ця тепломережа. Якби ж вони хотіли допомогти людям, але я у цьому сумніваюся, тому що такі дії відбуваються, по суті, тільки тут. Наприклад, на Позняках не проводяться ніякі роботи, щоб забезпечити тепло взимку. Якби влада зараз дійсно хотіла допомогти людям, вони могли б поставити модульні когенераційні установки. Навіть у випадку, якщо вони постраждають, їх можна швидко замінити, тому що вони не такі дорогі в рамках того, що в Києві бюджет складає 100 мільярдів гривень. Тому ми хочемо, щоб вони просто повернулися до першочергового проєкту по вулиці Теремківська.

– Розкажіть, будь ласка, що ви тримаєте в руках?

– Ми хочемо, щоб нас почули. Цей шматок деревини – символічна частина того, що залишилося від парку і тих дерев, які тут росли століттями, пережили дві війни, але не пережили нашу владу.

Найбільш цінною була ділянка парку, де росли сторічні дуби. Тут гуляли люди, є собачий майданчик. Далі територія більш занедбана. Чомусь їй не приділялося уваги. Але питання ж не в занедбаності: це не дає права на зріз. Там теж ростуть дерева, і ми маємо їх захистити.

Це злочин проти мешканців Києва. І хоча на даний момент роботи призупинили, але я боюся, що невдовзі вони розпочнуться знову, тому що нас, найімовірніше, не почують. Проте ми й надалі виходитимемо на протести, щоб не рубали дерева.

Інтерв’ю брала продюсерка та редакторка проєкту Наталія Зіневич. Матеріал для публікації підготувала літературна редакторка Надія Проценко. Розміщення матеріалу редакторки сайту Марини Литвиненко.

Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і дивіться нас на YouTube. Також читайте та підписуйтесь на нас у Facebook Погляд Київщина та Іnstagram.