Світлана Ройз: Як розвинути емоційну стійкість у дітей

Я хочу поміркувати про стресостійкість дітей, чутливість до мультфільмів, фільмів, книг та оберігання дітей від того, що їх може засмутити. Під одним з дописів виникла дискусія на цю тему, і я вирішила написати про це окремо.

З самого початку практики я дозволяю собі іноді конфронтувати з батьками, які захищають дітей від мінімального досвіду фрустрації. Бояться казати ні, щоб дитина не засмутилась. Уникають складних тем.

Пам’ятаю, як просила не прибирати з книжок негативних героїв. І не позбавляти дітей у читанні та мультфільмах досвіду конфлікту.

Існує дослідження, яке показало: коли при читанні дитячих історій прибрали вовка та інших негативних персонажів, в довгостроковій перспективі рівень тривоги у дітей виріс.

Книги, мультфільми, фільми важливі, зокрема щоб дитина в безпечних умовах зустрічалась з новим, а іноді й складним досвідом. Щоб бачила різні рольові моделі, впізнавала свій досвід, і за допомогою того, що автор зміг висловити те, що дитина поки може й не усвідомлювати, зростала і проходила шлях разом із героєм, ідентифікуючись з ним. І при цьому зберігала контроль над ситуацією, тобто в будь-який момент могла закрити книгу чи вимкнути мультфільм. І мала можливість поставити питання близьким і отримати підтримку, якщо це потрібно. В цьому випадку цей досвід сприяє зростанню.

Дитячий контент, навіть для малюків — не тільки для розваги та навчання. Але є але — я саме зараз супервізую багато книг та різних продуктів для дітей. Мені важливо, щоб контент відповідав потребам, темам, "переносимості" вікової категорії, і форма, що обирається — слова, образи, ситуації, ілюстрації, кольори, форми були не травмуючими та не ретравмуючими. Бо ми не можемо передбачити, який досвід пройшла дитина, яка буде це читати та дивитись. Я в цьому дуже уважна та сувора. І я прошу батьків перед тим, як дитина бере до рук книгу чи починає дивитись мультфільм, переглянути й оцінити, чи під силу вони їй. Бути уважними до позначок вікової категорії. Тільки батьки знають межі чутливості дитини.

І я сама пишу ж книги для дітей про смерть, про війну. Наступні, що вже в видавництвах, будуть про розлучення і про життя в розлуці з батьком - військовим.

Якраз щоб збільшувати ці межі, обережно розширяти їх і через складний досвід героїв і їх подолання негараздів давати підтримку. І давати теми для розмов та рефлексій.

Коли Таня Стус працювала над книгою "Таємні історії маленьких та великих перемог", ми писали в передмові, що це нормально, якщо дитина розплачеться під час читання.

Бо сльози можуть бути не тільки сльозами розпачу, а й сльозами вивільнення, розчулення, оживлення. І дитина має пройти досвід суму, серед іншого, — в безпечних умовах, поряд з дорослими, з якими безпечно.

Колись до війни, коли ми ще дарували дітям кульки, я просила батьків у випадку, якщо кулька у дитини з рук вилітала, не казати:

"Не засмучуйся, я зараз куплю нову".

А запропонувати інше:

"Це дійсно сумно, коли втрачаємо щось важливе".

Бо кулька для дитини важлива. Щоб дати місце емоції та підтримку в ній. І тільки потім, якщо вважатимете за потрібне, купувати нову.

І є ще одна грань теми. Мультфільми та книги дітям обирають зазвичай батьки. А є ще підручники. І я багато писала про мою поточну тему — травмачутливої експертизи підручників. Бо при зустрічі із можливим складним досвідом дитина може не отримати підтримки. І твір може обиратися шкільною програмою не по її силах і без чутливості до досвіду. І у неї може не бути контролю над ситуацією, тобто вибору, читати це чи ні.

І в цьому випадку також є матеріали для вчителів про те, як бути уважними до стану дітей. І якщо це необхідно, іти в тему, не уникати її, але йти безпечно та чутливо.

Коли ми уникаємо якоїсь теми і захищаємо дитину від того, що їй під силу, — можливо, ми позбавляємо її сили. Коли ведемо дитину в досвід, який для неї невчасний і заскладний, — теж можемо цим позбавити її сили. Це насправді складно, — шукати цей баланс. Але важливо. І впевнена, нам під силу.

Першоджерело за посиланням.

На цій сторінці представлені насамперед думки автора, які можуть не збігатися з позицією медіа "Погляд".

Ми публікуємо авторські матеріали передусім заради дискусії щодо важливих питань, бо віримо в силу громадянського суспільства і публічного діалогу.

Якщо вам є чим поділитися, чекаємо на ваші дописи. Пишіть!

Вас також може зацікавити:

Світлана Ройз: Як уникнути травмачутливості на свята для дітей

Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш Telegram-канал Погляд Київщина – Інформаційна Агенція. Також читайте нас у Facebook Погляд Київщина і дивіться на YouTube.