Спогад про бойчукістів: «Межигірський керамічний технікум. Відлуння віку».

У Національному музеї українського народного декоративного мистецтва стартував виставковий проєкт, присвячений маловідомим сторінкам українського мистецтва

Біля Вишгорода, у Межигір’ї, у будівлях нині зруйнованого Спасо-Межигірського монастиря, тодішня радянська влада відкрила художньо-керамічний технікум. Це було у 1923 році, а з 1930-го технікум переріс в інститут, де творили й учили молодь такі провідні майстри ужиткового мистецтва, як Василь Седляр та Оксана Павленко. Та інститут проіснував недовго, монастирські будівлі знищили, а територію віддали під урядові дачі. Нині тут – Національний парк «Межигір’я».

А діяльність плеяди митців залишилась у їхніх роботах, спогадах і документах. Науковці зауважують, що бойчукізм – величезний, лише фрагментарно вивчений, пласт мистецтва 1920–1930 рр., останнім часом викликає зацікавленість дослідників вітчизняної мистецької спадщини.

То ж ця тема лягла в основу виставкового проєкту «Межигірський керамічний технікум. Відлуння віку», що стартував 5 грудня у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва.

Виставка працюватиме до 30 січня 2020 року

Адреса музею: вул. Лаврська, 9, корп. 29

«Мистецька школа Михайла Бойчука з її універсальною естетичною моделлю буття та художні принципи монументалізму, поширені на всі види мистецтва, увійшли в історію світової культури як одне з видатних явищ. Новаторські ідеї школи й понині залишаються актуальними, впливають не тільки на суто мистецькі традиції, але й на світогляд сучасників. Однією з яскравих сторінок діяльності послідовників монументальної школи Михайла Бойчука та втілення його ідей у навчальний процес, створення в матеріалі робіт у стилі, що поєднував традиційні народні форми з рисами монументалізму, є історія Межигірського керамічного технікуму. Шанобливе ставлення до мотивів і традицій народного мистецтва, тонке розуміння його глибинних основ, простота та довершеність форми, свіже трактування скульптурних форм і розпису – найважливіші особливості стилю межигірської керамічної школи», коментує подію Національний музей українського народного декоративного мистецтва.

У цьому музеї зберігається єдина в Україні колекція робіт митців Межигірського керамічного технікуму, яка свідчить про новаторські пошуки художників і народних майстрів. Для музею важливо ввести збірку робіт у науковий обіг. Адже вони допомагають скласти уявлення про творчі процеси 1920–1930 рр.

Нині ці роботи може кожен побачити на виставці «Межигірський керамічний технікум. Відлуння віку». Також експозицію виставки істотно доповнюють архівні матеріали, які надав Центральний архів-музей літератури і мистецтва України, а ще – графічні роботи з фондових збірок Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал» і Національного художнього музею України. І це ще не все. Гармонійно доповнили виставку театральні ляльки межигірського студентського вертепу з колекції Музею театрального, музичного та кіномистецтва України, та твори О. Саєнка з приватної збірки. Куратор виставки – завідувач відділу НМУНДМ Ірина Бекетова.

Також колекція робіт «межигірців» опублікована в альбомі-каталозі. А доповнить виставку й допоможе відкрити маловідомі факти з історії українського мистецтва кераміки початку ХХ ст. цикл лекцій та круглих столів про історію Межигірського керамічного технікуму.

Фото: НМУНДМ, mik-kiev.livejournal, museum-ukraine