Реєстр збитків розпочав прийом заяв на компенсацію за пошкоджені та знищені культурні цінності

Києво-Печерська Лавра в диму на ранок 15 червня після атаки військ РФ /Фото: ДСНС

Російська агресія завдала непоправної шкоди культурній спадщині України. Проте тепер з’явився дієвий міжнародний механізм для фіксації цих злочинів та майбутнього відшкодування. Міжнародний Реєстр збитків для України (RD4U) офіційно оголосив про запуск прийому заяв у категоріях, що стосуються пошкоджених, знищених або втрачених культурних цінностей.

Подати заяву можна на широкий спектр об'єктів, які мають художнє, історичне, релігійне, етнографічне чи наукове значення. Сюди належать як нерухомі пам'ятки, так і рухоме майно:

• Пам'ятки культури: об'єкти архітектури, містобудування, археології та монументального мистецтва.

• Спеціалізовані будівлі: музеї, архіви, бібліотеки, музейні сховища та виставкові зали.

• Музейні фонди та колекції: окремі музейні предмети, картини, скульптури, стародруки, рідкісні рукописи та унікальні архівні документи.

• Об'єкти особливого статусу: цінності зі Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а також предмети, внесені до екстрених "червоних списків" культурних цінностей під загрозою.

Важлива умова: Усі збитки мають бути пов'язані з військовими діями та зафіксовані після початку повномасштабного вторгнення — від 24 лютого 2022 року.

Прийом заяв відкрито для юридичних осіб як державного, так і приватного сектору у межах двох профільних категорій:

• Категорія B2 (Державний сектор): Держава Україна (в особі міністерств та відомств), територіальні громади, державні та комунальні заклади культури (наприклад, обласні музеї чи національні заповідники).

• Категорія C2 (Приватний сектор): Юридичні особи всіх форм власності. Це можуть бути приватні галереї, колекціонери, релігійні організації (храми, монастирі), благодійні фонди та громадські організації, що володіли культурними об'єктами.

Реєстр фіксує не лише факт руйнування стін, а й комплексні витрати, пов'язані з порятунком та відновленням спадщини. Заявники можуть претендувати на компенсацію за:

• Повну вартість знищених, безповоротно втрачених або незаконно вивезених (викрадених) цінностей.

• Витрати на відновлення: кошти на ремонт, реставрацію, консервацію або повну реконструкцію пошкоджених споруд та предметів мистецтва.

• Супутні операційні витрати: фінансування, яке було витрачене на евакуацію фондів, створення захисних конструкцій, а також витрати на пошук, експертизу та майбутню реституцію викраденого майна.

Процес подачі повністю цифровізований і відбувається через Вебпортал Дія. Щоб надіслати заяву, виконайте наступні кроки:

• Авторизація: Увійдіть у кабінет на порталі Дія за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП) керівника чи уповноваженої особи установи.

• Заповнення форми: Оберіть відповідну категорію (B2 або C2) та детально опишіть об'єкт, характер пошкоджень, а також обставини й дату події.

• Додавання доказів: Завантажте всі наявні документи — акти фіксації руйнувань від ДСНС або органів влади, інвентарні картки, фото- та відеоматеріали до/після, експертні оцінки вартості.

• Підписання та відправка: Перевірте дані, завірте заяву КЕП та надішліть її на розгляд.

Усі надіслані матеріали проходять ретельну перевірку Радою Реєстру. Після схвалення інформація офіційно вноситься до Міжнародного Реєстру збитків (RD4U), штаб-квартира якого знаходиться в Гаазі (Нідерланди).

Внесення даних до Реєстру є першим і обов'язковим етапом. Надалі ці кейси будуть передані до Міжнародної компенсаційної комісії, яка безпосередньо займатиметься розподілом коштів та виплатою фінансових компенсацій за рахунок заморожених російських активів.

Запуск блоку протидії руйнуванню культурної спадщини став можливим завдяки масштабному оновленню системи. Одночасно з цим Міжнародний реєстр збитків відкрив цілу низку нових категорій для заяв від держави та юридичних осіб.

Тепер, окрім культурних цінностей, українські підприємства, громади та державні інституції можуть подавати заявки на відшкодування збитків за втрату майна, руйнування критичної інфраструктури, бізнес-втрати та інші матеріальні збитки, завдані війною. Це значно розширює коло потенційних отримувачів репарацій та дозволяє сформувати повну юридичну картину руйнувань для подальшого стягнення компенсацій з агресора на всіх рівнях.

Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і дивіться нас на YouTube. Також читайте та підписуйтесь на нас у Facebook Погляд Київщина та Іnstagram.