Олександра Матвійчук: 20 лютого - день, коли мирний протест перетворився на насильство
Вранці 20 лютого 2014 року нам почали обривати гарячі лінії Євромайдан SOS. Люди дзвонили, що на Майдані розстрілюють мирних демонстрантів. Наші волонтери поїхали у морги, храми, лікарні, щоб задокументувати інформацію про вбитих та поранених. Нам передавали фото тіл загиблих, їхніх документів, опис особистих речей. Ми дуже поспішали, бо не знали, скільки в нас самих лишилося часу, щоб ідентифікувати усіх, кого вбив режим Януковича.
Десь в цей час мене набрав мій чоловік. Він сказав, що він на Майдані, що любить мене та попрощався. Мені ще ніколи в житті не було так страшно.
Я тільки нещодавно зрозуміла, чому під час виступів у мене постійно прориваються сльози. Вже за кілька днів після розстрілів на Майдані ми готували першу мобільну групу в Крим. А далі я з головою пішла у викрадення, катування, сексуальне насильство та вбивства цивільних на окупованих територіях. Я так і не відплакала ці лютневі дні за ці 11 років. Просто не було коли.
Світла памʼять усім, хто тоді не повернувся. Сил їхнім рідним.
Першоджерело за посиланням.
На цій сторінці представлені насамперед думки автора, які можуть не збігатися з позицією медіа "Погляд".
Ми публікуємо авторські матеріали передусім заради дискусії щодо важливих питань, бо віримо в силу громадянського суспільства і публічного діалогу.
Якщо вам є чим поділитися, чекаємо на ваші дописи. Пишіть!
Вас також може зацікавити:
Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і дивіться нас на YouTube. Також читайте та підписуйтесь на нас у Facebook Погляд Київщина та Іnstagram.