Кікбоксинг дає можливість відчувати себе в тонусі, випробовувати і дізнаватися, на що я здатен. Інтерв’ю з бучанцем Юрієм Корнєєвим, чемпіоном світу з кікбоксингу

Спорт здатен кардинально змінити життя людини – дисциплінувати, зміцнити характер і навіть повністю переосмислити її шлях незалежно від того, у якому віці вона вперше приходить у тренажерну залу. Це доводять десятки історій спортсменів, для яких тренування були точкою перелому. Саме так сталося і з бучанцем Юрієм Корнєєвим: почавши займатися кікбоксингом у 29 років, спортсмен уже через два роки здобув титул чемпіона світу з кікбоксингу. Поспілкуватися з Юрієм команді медіа "Погляд" вдалося після Всеукраїнських змагань з кікбоксингу ISKA "Кубок Київщини", що проходили 28-30 листопада 2025 року у Бучі. Турнір зібрав 290 спортсменів із дев’яти областей України, які представляв 31 спортивний клуб. Кульмінацією змагань стали титульні поєдинки. В одному з них впевнену дострокову перемогу здобув Юрій Корнєєв. До цього бою Юрія підготував заслужений тренер України, чемпіон Європи і України з кікбоксингу Микола Акіжанов. В ексклюзивному інтерв’ю спеціально для медіа "Погляд" Юрій Корнєєв розповів про свій пізній прихід у спорт, перші тренування, внутрішню мотивацію, самодисципліну, роботу з тренером та як кікбоксинг вплинув на його життя.

- Юрію, ви за короткий час пройшли шлях від аматора спорту до чемпіона світу з кікбоксингу. Розкажіть читачам, звідки ви родом та коли почали займатись спортом?

- Я народився і виріс у місті Канів Черкаської області. Це визначне місто, де на Чернечій горі похований наш славний поет, письменник Тарас Григорович Шевченко. Кікбоксингом я почав займатись восени 2022 року, коли мені було 29 років. До того я ніколи не займався ніяким іншим видом спорту.

- Чому вирішили опанувати саме кікбоксинг?

- Це така цікава історія. Зовсім випадково мій товариш Андрій Щиголь запросив мене, майже примусивши, позайматись кікбоксингом. При цьому був маленький нюанс: початок тренувань о 7 ранку. Яка нормальна людина встає о 5.30, щоб о 7:00 вже тренуватися? Але я встав і пішов. Спочатку один раз, потім вдруге, вп’яте, а через 2-3 місяці тренувань мій тренер Микола Акіжанов (заслужений тренер України, чемпіон Європи, дуже титульна і визначна людина) сказав: "Юро, везем тебе на змагання". Я тоді подумав лише: які змагання, адже я тільки-но почав із хлопцями спарингувати (тобто проводити тренувальний поєдинок (спаринг) у єдиноборствах (бокс, карате, змішані єдиноборства тощо) для відпрацювання ударів, техніки та тактики в умовах, що імітують реальний бій, але з контрольованою інтенсивністю, щоб не завдати серйозної шкоди партнеру, навчаючись застосовувати навички, - прим. ред.). Але тренер був впевнений, що змагання минуть чудово. Так і сталося! 

Ми поїхали у місто Хмельницький, де я зайняв відразу два перших місця. Для мене це було дуже неочікувано. Я  поїхав на свої перші змагання лише для того, щоб випробувати себе, а виборов одразу дві золоті медалі.

Через два місяці я вже поїхав на чемпіонат України. Для мене це було вау. І хоч я там зайняв всього два чи три третіх місця в різних категоріях, але це дозволило мені повірити в себе і через рік від початку тренувань потрапити на чемпіонат світу. Це був 2023 рік. Ми поїхали в Німеччину, де я виборов бронзову медаль. У наступному, 2024, році, я знову побував на чемпіонаті світу з кікбоксингу. До цього, звісно, були чемпіонати України, тож я вже став чемпіоном України. У 2024 році я здобув першість, золоту медаль у розділі Full contact на змаганнях ISKA.  

Довідково:

Чемпіонат світу з кікбоксінгу ISKA 2024 відбувся у Відні (Австрія). У турнірі взяли участь 1000 спортсменів із 34 країн світу. Українська збірна була представлена командою зі 165 спортсменів, серед яких був Юрій Корнєєв із Бучі. Він виборов золоту медаль у розділі Full contact у ваговій категорії 60 кг. Підготував спортсмена заслужений тренер України Микола Акіжанов, чемпіон Європи і України з кікбоксингу, вiцепрезидент федерації кікбоксингу України ISKA.

- Що ви відчували після перших перемог?

- Як каже мій тренер: "Яка людина, так вона і боксує". У мене такий стиль, що я відразу іду в бій. Іноді я можу дати шанс супернику попрацювати, але, на думку мого тренера, я завжди йду вперед і мене нічого не зупиняє. Отак у мене виходить завжди.

Мої перемоги на останніх змаганнях не були для мене великою несподіванкою, адже я знав, на що здатен. Так, суперник був більш технічний і досвідчений, він багато років займається кікбоксингом. Я впевнений, що він брав участь у значно більшій кількості турнірів на відміну від мене. Але я був просто впевнений у своїх силах. Я знав, що мені потрібен той пояс. У мене вірило чимало людей. Усі дуже хотіли, щоб я здобув цю перемогу.

- Ви зараз говорите про перемогу на Чемпіонаті Європи з кікбоксингу ІСКА 2025, що проходив на Мальті? Що для вас означає ця перемога?

- Цьогорічна перемога на чемпіонаті Європи з кікбоксингу – це ще один етап мого життя і підтвердження того, що я недарма займаюся кікбоксингом. Якби суперник був слабшим або травмувався, то це б взагалі не вважалося перемогою. Але це абсолютно чесна перемога. Я її заслужив своїм потом і кров’ю (бучанець Юрій Корнєєв виборов золото Європи з кікбоксингу, здолавши у поєдинку французького кікбоксера. За перше місце боролось 350 учасників, - прим. ред.).

- Давайте перейдемо до нещодавніх Всеукраїнських змагань з кікбоксингу ISKA "Кубок Київщини", які проходили у Бучі 28-30 листопада 2025 року. Як відбувалась підготовка?

- Про цей поєдинок я дізнався за днів 10. На цей бій мав виходити інший спортсмен, проте він травмувався, тож мій тренер зателефонував мені і сказав, що на бій пропонують вийти мені. Я погодився. Коли все було узгоджено, мій тренер сказав мені: "Бій буде, зганяй вагу". Я скинув вагу до потрібної за 7-8 днів і вийшов на ринг.

Результат ви бачили.

-  Чому поєдинок завершили достроково?

- Суперник не зміг далі продовжувати бій без вірогідності того, що йому буде нанесена шкода, тому бій зупинили, за рішенням рефері. Очевидно, рефері побачив стан суперника після пропущених ударів. Тому він вирішив зупинити поєдинок через небезпеку для суперника.

- Наскільки сильно ви відчуваєте підтримку тренера?

- Якби ви поспілкувалися з Миколою, вам би все стало зрозуміло без моїх слів. Просто неможливо описати словами цю людину. Микола Акіжанов – Людина з великої літери.

- Як ви плануєте розвиватися у кікбоксингу в майбутньому?

- Для мене спорт – це не про досягнення. Я займаюсь кікбоксингом, щоб бути постійно в русі, а не лежати дивані, дивитися фільми чи серіали. Спорт мені потрібен, щоб підтримувати себе у гарній фізичній формі. Я не знаю, як відповісти на ваше запитання. Я їжджу на змагання, беру участь у турнірах без особливої мети, просто щоб це робити.

- Що означає для вас кікбоксинг? Що вас мотивує виходити на ринг?

- Кікбоксинг – це можливість і нагальна необхідність. Я прокидаюся щодня о 5:30, встаю, вмиваюся та їду на тренування. І так практично кожен день майже без вихідних. Іноді трішечки відпочиваю і знову працюю. Кікбоксинг дає можливість відчувати себе в тонусі, випробовувати і дізнаватися, на що я здатен. Це один із моїх життєвих шляхів.

- Яку ви маєте професію в житті?

- Я займаюся підприємницькою діяльністю. Щодня після тренування вже о 9 ранку я розпочинаю свій робочий день.

- Чи думали ви колись про тренерство?

- Ні, мене це не цікавить.

- Щиро дякуємо за відверту розмову!

Розмову вела журналістка і ведуча Марія Марчук. Матеріал для публікації підготувала літературна редакторка Надія Проценко. Продюсерка та редакторка проєкту Наталія Зіневич. Розміщення матеріалу редакторки сайту Марини Литвиненко.

Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і дивіться нас на YouTube. Також читайте та підписуйтесь на нас у Facebook Погляд Київщина та Іnstagram.