55 років великій знахідці скіфського шедевра (ФОТО)
21 червня 1971 року назавжди увійшло в історію світової археології. Саме цього дня український дослідник і поет Борис Мозолевський під час розкопок кургану Товста Могила на Дніпропетровщині дістав із землі скарб, який ЮНЕСКО згодом назве "одним із найвеличніших археологічних відкриттів людства". Мова йде про Золоту пектораль — нагрудну прикрасу скіфського царя IV століття до нашої ери.
Курган Товста Могила поблизу міста Покров (колишній Орджонікідзе) вважався перспективним, але вже пограбованим ще в давнину. Центральна гробниця царя була повністю спустошена. Борис Мозолевський разом із командою працював у надскладних умовах, залучаючи важку техніку для розчищення кургану.
Удача посміхнулася археологам у боковій гробниці. Мозолевський розчищав замулений залізобетонний шар підлоги і раптом натрапив на щось тверде. Це була вона.
Як згадував сам дослідник, прикраса лежала всього за 10 сантиметрів від ходу стародавніх грабіжників. Мародери просто не помітили її в темряві та багнюці, завдяки чому шедевр зберігся для світу.
Пектораль вражає не лише своєю вартістю, але й неймовірною деталізацією. Грецькі майстри з Боспорського царства, які створили її на замовлення скіфської знаті, досягли вершини ювелірного мистецтва.
Вага: 1150 грамів щирого золота.
Діаметр: 30,6 сантиметра.
Проба: Висока 958-ма проба.
Кількість фігур: Близько 100 деталізованих фігурок людей, тварин та міфічних істот.
Композиція пекторалі відображає скіфські уявлення про будову Всесвіту і поділена на три символічні пояси:
Верхній ярус (Світ людей): Сцени з повсякденного життя скіфів. У центрі двоє чоловіків шиють одяг з овечої шкури, навколо зображено домашню худобу (коней, корів, овець) та диких птахів. Це символ миру, гармонії та весняного пробудження.
Середній ярус (Растильний світ): Суцільний рослинний орнамент, прикрашений квітами. Він символізує "древо життя", родючість та земну природу.
Нижній ярус (Світ підземелля та міфів): Сцени терзання тварин. Міфічні грифони, леви та пантери шматують коней і оленів. Це уособлення запеклої боротьби, смерті та хаосу.
У радянські часи найцінніші археологічні знахідки з союзних республік зазвичай вивозилися до Ермітажу в Ленінграді або Історичного музею в Москві. Проте українська наукова спільнота проявила неабияку стійкість.
Завдяки авторитету Бориса Мозолевського та рішучості керівництва Інституту археології АН УРСР, Золоту пектораль вдалося юридично і фізично закріпити за Києвом. Вона стала центральним експонатом новоствореного Музею історичних коштовностей України.
Борис Мозолевський із пектораллю в Музеї історичних коштовностей України, 1973 р. Фото: В.Клочко
Оригінал шедевра зберігається під суворою охороною у Скарбниці Національного музею історії України (на території Києво-Печерської лаври) і залишається об'єктом захоплення для дослідників і туристів з усього світу. Через її надзвичайну цінність за кордон на виставки відправляють лише її точну копію (гальванокопію).
Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і дивіться нас на YouTube. Також читайте та підписуйтесь на нас у Facebook Погляд Київщина та Іnstagram.