Любовь Цибульська: Культурний геноцид - чому знищення книжок є частиною злочину проти нації
Здається, з нашого суспільного дискурсу якось непомітно зникло слово "геноцид". Воно і зрозуміло. Ми втомились, і часто доводити очевидне на 5ому році війни вже нема сили. Але воно досі недостатньо очевидне для багатьох.
Знищення книжок - це насильницьке обезмовлення. Це історії, які, можливо, ніколи не стануть знову на папері. Це видавництва, які можуть не знайти в собі сили відновитись. Це автори, які можуть загинути і вже нічого не написати, або просто вже не бути надрукованими. Це знання, які не отримають наші діти. Це чийсь досвід, який міг би стати для нас надією та опорою, і який ми не переживемо і не пропустимо через себе.
Цікаво, що сам Рафаель Лемкін, автор концепції геноциду, розглядав знищення групи як мультивимірний процес. І культурний геноцид був його частиною.
Рафал Лемкін. Фото: Center for Jewish History, NYC
У проєкті Конвенції ООН про злочин геноциду 1947 року писалось: "...систематичне знищення книжок, виданих національною мовою, та релігійних творів, а також заборона нових публікацій".
Але пізніше поняття cultural genocide було вилучене. Остаточна Конвенція зосередилася на фізичному та біологічному знищенні групи.
Тому юридично знищення книжок саме по собі не є окремою формою злочину геноциду. Але воно є ознакою ширшої політики знищення - проявом геноцидного наміру. Що в нашому контексті звучить досить іронічно, майже знущально.
Минуло майже 80 років відтоді, як світ почав говорити про ці речі. Тим, хто зазнав геноциду часто досі бракує голосу. Росія продовжує бути росією. Знищує, випалює, краде, катує. А нам, попри все, досі треба доводити те, що здається очевидним: Росія здійснює геноцид українського народу.
Сьогодні нам усім потрібна українська книжка.
Любовь Цибульська (Liubov Tsybulska) — українська експертка зі стратегічних комунікацій, фахівчиня з протидії гібридним загрозам та когнітивній війні, а також засновниця та керівниця громадської організації "Join Ukraine".
Першоджерело за посиланням.
На цій сторінці представлені насамперед думки автора, які можуть не збігатися з позицією медіа "Погляд".
Ми публікуємо авторські матеріали передусім заради дискусії щодо важливих питань, бо віримо в силу громадянського суспільства і публічного діалогу.
Якщо вам є чим поділитися, чекаємо на ваші дописи. Пишіть!
Боляче, що саме зараз відбуваються такі непоправні втрати. Через російський обстріл повністю згорів культовий Книжковий ринок біля метро "Почайна" у Києві, який працював ще з 1997 року. Разом із торговими рядами вогонь знищив офіси та склади книговидавців, розташовані поруч.
Крім того, після 20 років роботи, закрилася й найбільша українська онлайн-бібліотека "Чтиво". Усе це — ще один доказ того, яка вразлива наша культура і як легко під час війни втратити те, що створювалося десятиліттями.
Півроку тому у привітанні т. в. о. міністра культури та стратегічних комунікацій Тетяни Бережної до Дня бібліотек, прозвучала страшна цифра. Росія знищила до 1000 бібліотек. ДО ТИСЯЧІ!
Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і дивіться нас на YouTube. Також читайте та підписуйтесь на нас у Facebook Погляд Київщина та Іnstagram.