Олександра Рубан: Готовність до всього - рекомендації для пасажирів "Укрзалізниці" на випадок позаштатних ситуацій

Після моєї нещодавньої подорожі Кривий Ріг — Київ, дев’яти чи скільки там евакуацій за одну поїздку, дощу, поля, болота, посадок, ночі на коліях і шахедів я вирішила написати маленький список.

Не щоб налякати. А тому що зараз до поїздки Україною, особливо на великі відстані, краще готуватися трошечки інакше.

Ви можете сісти у свій вагон, застелити постіль і думати, що наступного разу вийдете вже на вокзалі.

А можете о третій ночі вийти з вагона просто на залізничний насип під дощем і почути: "Відійдіть якомога далі від потяга".

А куди саме — це вже, котики, питання до географії конкретного місця.

Навколо може бути поле. Болото. Посадка. Ожина. Кропива. Крутий схил. Зустрічна колія. І жодного навісу, під яким можна перечекати дощ.

Тому перше і найважливіше: подбайте про себе самі. І, якщо можете, про людину поруч.

Я їхала в жіночому вагоні, а це означає, що поруч було багато жінок із дітьми. І в якийсь момент ти вже не дуже думаєш, де закінчується "моє" і починається "чуже". Комусь треба допомогти спуститися. Десь прийняти дитину. Десь посвітити. Десь притримати. Десь просто спокійно поговорити, щоб діти не почали панікувати.

Отже, що я тепер точно беру із собою.

Змінний сухий одяг.

Не пів валізи. Легкі спортивні штани або лосини, футболка/кофта і ОБОВ’ЯЗКОВО сухі шкарпетки.

Ви можете вимокнути наскрізь. Потім повернутися у вагон — і вам треба мати можливість одразу переодягнутися, а не сидіти кілька годин у мокрому.

Дощовик.

Зонт теж добре, але він займає руки і не завжди зручний. А тоненька плащ-накидка коштує недорого, важить нічого і займає мінімум місця.

Мій плащ, до речі, поїхав далі з нашою провідницею, яка вимокла просто до нитки. Я собі куплю новий.

Нормальне взуття.

Не те, в якому красиво приїхати до Києва. Те, в якому можна полізти в мокру посадку.

Водостійке, з нормальною підошвою, бажано таке, щоб нога не стояла безпосередньо на холодній мокрій землі.

Мої гамноступи цього разу виправдали кожну гривню.

Їжа і вода.

Розраховуйте не на те, скільки за розкладом їде ваш потяг, а на те, що він може їхати значно довше.

Вода. Щось поживне. Щось солоне. Щось солодке.

Мені, до речі, страшенно зайшли сухі курячі снеки "Наша Ряба". Курочка, яку можна пожувати, запити водичкою або теплим чаєм — прекрасна штука.

І солодке теж беріть. Після кількох годин стресу воно може дуже знадобитися.

Своя маленька аптечка.

Ваші постійні ліки — обов’язково із запасом, бо подорож може тривати довше, ніж планувалося.

Плюс базові речі: те, що ви зазвичай берете від головного болю, пластирі, бинт, антисептик.

У нас дівчинка невдало спустилася і трохи подряпала руку. Нічого страшного, слава богу. Але навіть у такій дрібній ситуації дуже добре, коли поруч є чим обробити і перев’язати.

Окремий ліхтарик.

Не телефон.

Маленький нормальний ліхтарик із зарядом або батарейками.

Телефон вам ще потрібен для зв’язку, повідомлень, карти, тривог. Не треба витрачати його батарею ще й на освітлення дороги посеред ночі.

Powerbank. Заряджений.

І взагалі перед поїздкою зарядіть ВСЕ.

Не розраховуйте, що будь-якої миті зможете знайти розетку й зарядитися. Під час зупинок та евакуацій можливості з електрикою можуть бути обмежені.

Якщо їдете з дитиною — поговоріть із нею ДО поїздки.

Не коли вже бахкає.

Спокійно поясніть, що іноді потяг може зупинитися і всім треба буде швидко вийти. Що це не гра, але й не привід панікувати. Що треба слухати маму, тата, провідника. Не бігти самій. Не повертатися по іграшку. Не відходити.

Зробіть їй маленький власний рюкзачок.

І майте план А, Б і С.

Тому що дитина, яка приблизно розуміє, що зараз відбувається, — це зовсім інший рівень стресу, ніж дитина, для якої посеред ночі раптом почався незрозумілий апокаліпсис.

І ще одна річ: уважно слухайте провідників і перечитайте правила безпеки Укрзалізниці перед дорогою.

Тому що евакуація може відбуватися у максимально непристосованому для цього місці.

У нашому випадку ти виходиш із вагона — і з одного боку колія, з іншого схил. І коли тобі кажуть відійти від потяга, спочатку треба ще зрозуміти, КУДИ, відійти так, щоб не навернутися вниз.

Посадки теж ніхто не готував до того, що там раптом стоятиме пів потяга людей.

Я цього разу першою лізла в ожину й малину, притоптувала траву, прибирала колючки, ламала гілки, щоб за мною могли нормально пройти інші. Особливо вагітні й жінки з дітьми.

Після цього я серйозно задумалася про маленький туристичний інструмент для таких ситуацій. Не для пригод і не для Рембо, а буквально щоб безпечно розчистити зарослий прохід, якщо це необхідно. Але тут важливо не лізти навмання в темряві й не відходити від маршруту, який визначили працівники поїзда.

І ще один висновок, про який ми мало говоримо.

ФІЗИЧНА ФОРМА.

Так, раптом.

Бо треба вилізти з високого вагона. Спуститися з насипу. Піднятися назад. Пройти по мокрій землі. Допомогти комусь. Постояти годину. Повернутися. А через якийсь час зробити все це знову.

І окремо — психіка.

Кілька евакуацій за ніч — це величезна кількість кортизолу. Ти засинаєш — прокидаєшся — одягаєшся — виходиш — чекаєш — повертаєшся — заспокоюєшся — знову засинаєш — і знову все спочатку.

А поруч діти.

І ти ще маєш бути достатньо спокійною, щоб вони дивилися на дорослих і розуміли: все нормально, ми знаємо, що робимо.

Я цього разу навіть співала колискову. Тихенько-тихенько. Щоб дітки не панікували.

І от після всього цього в мене є останній пункт, який я вважаю не менш важливим за павербанк, дощовик і аптечку.

ВІДПОЧИНЬТЕ ПІСЛЯ ЦЬОГО.

Серйозно.

Не треба приїхати після такої дороги, поставити валізу і сказати: "Ну все, тепер працюємо".

Ні.

Ваш організм щойно декілька годин вважав, що ви перебуваєте в небезпеці. Він зробив величезну роботу.

Подякуйте йому.

Поспіть. Поїжте смачненького. Пройдіться. Випийте кави. Хочете купити собі дурнувату заколочку — купіть цю заколочку. Хочете годину лежати й дивитися в стелю — прекрасно.

Відпочинок — це не привілей і не нагорода за те, що ви достатньо настраждалися.

Це обов’язкова робота з відновлення фізичного і психічного ресурсу.

Ми й так уже багато років живемо з навантаженням, яке для нормального людського організму взагалі-то не є нормальним.

Тому бережіть себе.

Готуйтеся до дороги трохи більше, ніж раніше. Допомагайте тим, хто поруч, якщо маєте сили. Слухайте залізничників. Не геройствуйте там, де це небезпечно.

І обов’язково пестуйте себе після.

Бо нам ще дуже довго треба бути живими, сильними і витривалими.

Котики, ви все зможете.

Але дощовик, сухі шкарпетки, гамноступи і павербанк все одно візьміть.

Першоджерело за посиланням.

Олександра (Саша) Рубан — українська режисерка анімаційного кіно, сценаристка та шоуранерка, яка здобула міжнародне визнання завдяки створенню знакових проєктів сучасної української культури.

Ключові проєкти в українській анімації

• "Мавка. Лісова пісня" (2023): Саша виступила сорежисеркою (разом з Олегом Маламужем) найкасовішого та найуспішнішого українського анімаційного фільму. Картина стала культурним проривом України на міжнародній арені.

• "Пес Патрон": Вона є авторкою ідеї, сценаристкою та режисеркою популярного повчального мультсеріалу про знаменитого пса-сапера. Проєкт створено у легкій формі для навчання дітей мінної безпеки та ментального здоров'я в умовах війни.

На цій сторінці представлені насамперед думки автора, які можуть не збігатися з позицією медіа "Погляд".

Ми публікуємо авторські матеріали передусім заради дискусії щодо важливих питань, бо віримо в силу громадянського суспільства і публічного діалогу.

Якщо вам є чим поділитися, чекаємо на ваші дописи. Пишіть!

Нагадаємо, російська армія в ніч на 6 грудня 2025 року завдала цілеспрямованого удару по залізничному вузлу у Фастові на Київщині.

27 січня 2026 року ворог завдав трьох ударів безпілотниками типу "Shahed" ("Герань-22) по пасажирському потягу №65 сполученням "Чоп — Харків — Барвінкове" поблизу села Язикове на Харківщині, влучивши безпосередньо в один із вагонів.

13 серпня 2026 року, у Березівському районі Одеської області, російські війська завдали прицільного удару реактивним безпілотником типу "Шахед" безпосередньо по локомотиву пасажирського потяга.

Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і дивіться нас на YouTube. Також читайте та підписуйтесь на нас у Facebook Погляд Київщина та Іnstagram.