Українські полярники повернулися додому із Антарктиди
Учасники зимувального загону 24-ї Української антарктичної експедиції (УАЕ) повернулися в Україну після майже 13 місяців роботи на станції "Академік Вернадський".
Вони прилетіли в аеропорт "Бориспіль" сьогодні, 17 травня 2020 року, евакуаційним рейсом з Лісабону.
Разом з ними повернулися учасники сезонного загону, які працювали на станції 3 місяці.
"Ми хвилювалися, що в умовах суворих карантинних обмежень майже по всьому світу нам не вдасться швидко повернути наших полярників додому. Однак завдяки роботі команди НАНЦ, Посольств України в Чилі, Бразилії та Португалії це питання вдалося вирішити. Тоді як низка інших країн була змушена залишити свої експедиції на станціях аж до наступного року або ж законсервувати станції” - зазначив керівник Національного антарктичного наукового центру МОН Євген Дикий.
Полярники вирушили зі станції “Академік Вернадський” ще 24 квітня. 2 травня, після перетину найбільш штормового місця планети – протоки Дрейка – учасники експедицій прибули до порту Пунта-Аренас у Чилі. Відтак через Сантьяго, Сан-Пауло, Лісабон повернулися в Україну.
Враховуючи затримку зимувального загону 25-ї УАЕ в дорозі з України в Антарктиду, перезмінка на “Вернадському” цього року тривала 2 місяці - чи не найдовше в історії стації.
Усі полярники, що прибули в Україну, встановили спеціальний додаток “Дій вдома” та перебуватимуть вдома на самоізоляції.
В Антарктиді науковці виконували мультидисциплінарні дослідження, зокрема вивчали:
- зміни клімату (безперервні вимірювання ведуться з 1947 року);
- зміни рівня моря, його солоності та температури;
- стан та динаміку «озонової діри»;
- вплив змін клімату на льодовики та снігонакопичення в регіоні;
- космічну погоду (сонячна активність, магнітні бурі, гігантські грози у верхній тропосфері тощо);
- стан навколоземної плазми;
- гірські породи;
- стан льодовиків;
- антарктичні мікроорганізми (бактерії, дріжджі, міцеліальні гриби);
- флору (зокрема, єдині квіти Антарктиди – колобантус та десшампсія, антарктичні мохи та лишайники);
- гніздування домініканських мартинів та поморників;
- популяції пінгвінів дженту та аделі як індикатор стану запасів криля у Південному океані;
- популяції китів (зокрема методом фотоідентифікації);
- склад антарктичних ґрунтів.
"І зимувальний, і сезонний загони блискуче впорались зі своїми завданнями. Отримані ними дані мають значну цінність не лише для української, але й для світової науки. Привезені зразки весь наступний рік оброблятимуться в багатьох лабораторіях університетів та академічних інститутів", - розповів Євген Дикий.
Національний антарктичний науковий центр
Нагадаємо, на українській антарктичній станції експедитор вчинив самогубство