«Поки ще живий і здоровий то не пропаду», – опубліковано непрOSTий лист з минулого
У мережі опублікували лист датований 23 серпня 1943 року від чоловіка, якого під час Другої світової було відправлено на важкі роботи до Німеччини.
![](https://www.poglyad.tv/wp-content/uploads/2019/05/2905_lyst.jpg)
Проект НепрOSTі листи, організований ДАКО, Всеукраїнською кампанією «Пам'ять Нації» та Макарівським районним краєзнавчим музеєм, мають на меті віднайти листи українських остербайтерів та повернути їх нащадкам, а у подальшому скласти базу остарбайтерів вивезених з України.
Нагадаємо, 7 травня у Києві відкрилась виставка «НепрOSTі листи» і триватиме вона до кінця місяця.
На початку травня тридцять жителів села Єрківці отримали звістки із минулого від своїх родичів, яких примусово забрали до Німеччини під час Другої Світової війни.
А нещодавно стало відомо, що на початку червня в с. Забуяння відбудеться вручення рідним символічних копій листів остарбайтерів.
Опублікований лист в мережі належить Павлу Петренку і написаний він був до Федора Петренка (с. Липівка, Макарівського району).
У листі чоловік розповідає про життя на чужині, проте найбільше переймається життям рідних на Батьківщині.
«Здрастуйте моя рідня, батьку, мамо і бабо. Передаю Вам щирий привіт і сповіщаю, що я жив – здоров чого й вам бажаю. Получив разом 3 откритки за 8, 12/VII і Грицьову за 24 за що дуже вдячний. Посилок получив з табаком, одна пропала і багато листів пропало в Trexurti?. Скажіть пожалуста, хто вам казав висилати штани і інші речі? Що я вам ранше писав то те й тепер напишу, що скажу, те вишліть, що ні, то ні. Поки ще живий і здоровий то не пропаду, а мені стидно щоб я тут робив а мені з дому одежу висилилали. Коли найнявсь то мушу і головою робити і все доставати. Зараз маю що до роботи, і на свято є костюм і туфлі. Піджаків маю 3 з домашнім сорочки є оту воєнну ще ношу. Ну ще пока на людину схожий зараз у нас жнива осталось 10 моргів овса скосить, а то вже все перевожено. На тіло байдуже, а на душу важко. Хочемо всі побачитися іще Лозовик, не знаю чи буде так чи ні, як буде то будем вдома, а ні то казала Настя як у дома. Напишіть хоч раз доладне пісьмо, що робить батько, який город, управа, закони, хліб, наш садок, чутки, Ніжеловські Вовки, ваш настрій, як здорове баби, матки, і тебе батьку чому и ти не пишеш не разу про господарство і про діло, чи є кінь, корова, свині, віз, як із конем, що в Мирона. Ти батьку держись за коника крепко, економ хліб, і випи добру чарку перваку і згадай за мене, бо це б зараз удвох молотили б, і я б тебе перегнав, ну то пишу зараз і другу бо маю час завтра неділя то виспимось...»