Перший демократичний керівник Київради розказав, хто зніс першого Леніна у Києві ще у 1991 році

Видання "Главком" висвітлює на своїй сторінці інтерв’ю проєкту "Києве мій" з в.о. голови Київради 1990–1991 років Олександром Мосіюком.

За словами Мосіюка, підняття синьо-жовтого стяга було першим політичним рішенням оновленої Київради після демократичних виборів. Верховна Рада тоді ухвалила Декларацію про державний суверенітет, але Радянський Союз після підняття прапора існував ще тринадцять місяців.

Колишній виконувач обов’язків голови Київради ззначив, що рішення про підняття прапора визрівало поступово. Прикладом для Києва став Стрий – перше місто, де офіційно підняли синьо-жовтий стяг. Потім, за словами Мосіюка, прапори почали з’являтися й в інших містечках і селах на заході України.

"Ми створили спецкомісію, яка готувала рішення про прапор, і залучили історика Володимира Сергійчука. Виносити питання на сесію не було сенсу. Взагалі багато важливих рішень у ті часи приймала саме президія Київради. Виконком залишався комуністичним і ми в багатьох питаннях його просто ігнорували", – пригадує перший демократичний керівник Київради Олександр Мосіюк.

За словами Мосіюка, шодо підняття прапора було підготовлено рішення, яке збиралися винести на голосування. Комуністи опиралися – скликали спеціальні засідання міськкому партії, пропонували як альтернативу малиновий, "козацький" прапор, намагалися всіляко загальмувати процес. Попри це, дату підняття прапора погодили.

Особливо важливою була позиція правоохоронців. Мосіюк розповів, що була попередня домовленість з тодішнім виконувачем обов’язків начальника міліції Києва Володимиром Шапошником, який не хотів провокацій та прагнув спокою у місті. Він порадив не починати підняття прапора раніше 19:00, аби уникнути транспортного колапсу та скупчення людей. У дворі Київради чергував спецпідрозділ міліції у повному спорядженні – з шоломами та щитами – готовий до будь-яких інцидентів.

"Основна загроза полягала в потенційній провокації серед зібраних людей: будь-хто міг кинути камінь або розбити скло, і тоді ситуація могла перерости у сутичку. Такі сценарії вже траплялися в інших містах, як у Тбілісі чи Баку, де провокатори часто діяли за підтримки КГБ", – зазначив колишній виконувач обов’язків голови Київради.

За словами Мосіюка, у приміщенні Київради у день підняття прапора тривали напружені суперечки. Частина комуністичних депутатів на знак протесту залишила засідання. Близько сьомої години вечора до зали зайшов полковник Шапошник і заявив:

"У Києві зараз влади немає. Я не отримую розпоряджень з центру, але готовий виконувати ваші рішення".

Повний Хрещатик людей очікував урочистостого підняття прапора. У цей момент було ухвалено "протокольне рішення", аби юридично зафіксувати підняття прапора.

Прапор, який пошили на заході України, люди принесли від Софійського собору до будівлі Київради, пригадує колишній виконувач обов’язків голови Київради. Перед підняттям відбулася молитва, Патріарх Володимир та греко-католицький священник освятили стяг. Мосіюк піднявся на постамент і підняв прапор над Києвом.

У 1990 році біля будівлі Київради – момент підняття прапора, в якому бере участь духовенство, зокрема патріарх Володимир / архівне фото

За оцінкою першого демократичного голови Київради, на Хрещатик того дня прийшло близько 200 тисяч людей. Про подію кияни дізнавалися через усні повідомлення, оголошення на радіо і листівки, які члени Народного Руху України роздавали біля великих підприємств. Тоді ще працювали заводи з тисячами працівників, і саме там збирали прихильників заходу. Це була масова мирна маніфестація, яка увійшла до історичної пам’яті киян, зазначив Мосіюк.

Піднятий прапор над Київрадою. 24 липня 1990 рік / фото з газети

Попри те, що державний прапор вперше офіційно підняли над Києвом 24 липня, Верховна Рада України пізніше встановила День державного прапора на 23 серпня. За словами Мосіюка, таку дату запропонував Віктор Медведчук, а затвердив її президент України Леонід Кучма у 2000-х роках. Водночас саме 24 липня кияни продовжують вважати днем, коли синьо-жовтий прапор вперше замайорів над столицею.

Також, інтерв’ю проєкту "Києве мій" виходять в рамках партнерського проєкту "Голки" та медіа "Погляд".

Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і дивіться нас на YouTube. Також читайте та підписуйтесь на нас у Facebook Погляд Київщина та Іnstagram.