"Історики зараз дуже багато роблять для того, щоб українці чіткіше усвідомили свою ідентичність". Інтерв’ю з істориком Олексієм Сокирком

Війна різко загострила запит на осмислення власної історії, ідентичності та місця України у світі. У час, коли мільйони українців опинилися за кордоном, а сама країна бореться за своє існування, історія стає інструментом самоусвідомлення, публічної дипломатії та культурної стійкості. Саме тому особливого значення набувають відкриті лекції, публічні дискусії і діалог між науковцями й суспільством. Так, медіа "Погляд" вже публікував інтерв’ю з учасниками публічної дискусії "Голос України в Європі. Як спадщина Пилипа Орлика корисна сьогодні", зокрема з Яриною Ясиневич – програмною директоркою Фундації Пилипа Орлика, і Сергієм Стукановим – журналістом і громадським діячем. Про роль історика в публічному просторі, значення зворотного зв’язку з аудиторією, підтримку досліджень з боку держави та нових інституцій говоримо з істориком Олексієм Сокирком

- Ви як історик, викладач, публіцист постійно читаєте лекції в університеті, берете участь у публічних дискусіях тощо. Наскільки для вас цей формат поширення історичної інформації видається важливим у публічному полі?

- Такий формат безсмертний, на мою думку. Чому? Тому що історик мусить не лише писати, а й повинен вміти розповідати. Публічні зустрічі, лекції для студентів чи ширшої аудиторії, виступи в колі колег тощо – це не просто нагода поділитися важливою інформацією, але і замислитися, поставити собі певні питання, над якими ти сам не задумуєшся, проте аудиторія їх тобі ставить. Йдеться про фідбек, який завжди потрібен досліднику й тим більше історику.

- Чи відчули ви інтерес з боку публічної дипломатії, Міністерства закордонних справ України щодо промоції таких фундаментальних речей?

- Звичайно, мені як досліднику дуже важливо, що цей інтерес, підтримка, ініціатива Фундації Пилипа Орлика, Міністерства закордонних справ України зосереджені не тільки на популяризації нашої спадщини в сучасному світі, але й допомагають передусім українським вченим, історикам досліджувати, публікувати ті документи, до яких було раніше важче доступитися. Звісно, це допомагає популяризувати інформацію про українців, тому що інтерес до нас в світі зростатиме пропорційно до нашої обізнаності про самих себе.

- А наскільки ця тематика активована в межах університету і міжнародних дослідницьких груп?

- Можливо, вона активована не настільки, наскільки ми б хотіли. Це відбувається з різних причин: багато дослідників і студентів-істориків захищають Україну на фронті, тож нам часом бракує просто дослідницьких сил і умов для стабільної роботи. Але, знаєте, історики – це дуже специфічна категорія вчених, тому що вони все одно продовжують жити не тільки в сучасності, але і в минулому життям тих людей і епох, які вони досліджують. Тому я в цьому плані оптимістично налаштований. Історики зараз дуже багато роблять для того, щоб українці чіткіше усвідомили свою ідентичність і ті цінності, за які вони борються. Звичайно, це надзвичайно важливо для представлення України на зовнішньополітичній арені.

- Під час публічної дискусії "Голос України в Європі. Як спадщина Пилипа Орлика корисна сьогодні" ви говорили про історичні традиції політичної еміграції. Як сьогодні це можна повернути в публічному полі до тої нинішньої багатомільйонної аудиторії українців, які розкидані по всьому світу?

- Я думаю, що дуже важливо про це говорити і показувати форми зв'язків з Україною, представлення України в світі, збереження своєї ідентичності. Мені здається, головне – не втратити зараз тих українців, які емігрували вже під час повномасштабної війни, починаючи з 2022-го року. Навіть якщо вони не повернуться сюди з різних причин, важливо, щоб вони зберігали свій український дух, лишаючись вірними громадянами інших країн. Значною мірою вирішення цієї задачі залежить від нас самих, тих, хто залишається в Україні і хто є носіями української ідентичності не тільки ментально, але й географічно. Тому тут є над чим працювати. Звичайно, приклад ось такої спадковості, який можуть показати історики, на мою думку, теж відіграє важливу роль.

- На вашу думку, яку роль відіграють публічні дискусії на історичну тематику?

- Як на мене, це чудове поєднання спікерів, тому що в такому своєрідному інтелектуальному спарингу корисно обмінюватися ідеями. Також важливою є реакція аудиторії: питання, коментарі, які дають привід замислитися над якимись суто науковими речами, а також подумати про популяризацію здобутих академічною наукою знань, щоб вони ставали осердям ідентичності для сучасних українців.

- Фундація Пилипа Орлика – досить нова організація. Її підтримує свідомий український бізнес. Як ви можете оцінити появу таких інституцій у цей складний час?

- Сама назва Фундації Пилипа Орлика свідчить про те, що є люди, які здатні творити ідеї, їх реалізовувати і поширювати як в Україні, так і за кордоном. Це також є свідченням того, що ці люди відчувають наступність із попередніми поколіннями, наприклад, з українськими політичними елітами.

- Дякуємо!

Розмову вела продюсерка та редакторка проєкту Наталія Зіневич. Матеріал для публікації підготувала літературна редакторка Надія Проценко. Розміщення матеріалу редакторки сайту Марини Литвиненко.

Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і дивіться нас на YouTube. Також читайте та підписуйтесь на нас у Facebook Погляд Київщина та Іnstagram.