"Захист нашої культурної ідентичності є важливим ментальним кордоном між Україною і ворогом". Інтерв’ю з Яриною Ясиневич, програмною директоркою Фундації Пилипа Орлика

Сьогодні, коли українці захищають свою територію від ворога, борються за власну ідентичність, особливого значення набуває осмислення історичної спадщини. Адже саме культура, мова та пам’ять відділяють нас від нападника й водночас єднають із Європою. З нагоди 353-ї річниці від дня народження гетьмана Пилипа Орлика в Києві відбувся Тиждень Пилипа Орлика. Це серія публічних заходів, що поєднала історію, культуру та сучасне бачення української державності. Кульмінацією стала публічна дискусія "Голос України в Європі. Як спадщина Пилипа Орлика корисна сьогодні", присвячена ролі історичної пам’яті як інструменту культурної дипломатії. Про мету ініціативи, значення постаті Пилипа Орлика для сучасної України, а також про діяльність Фундації Пилипа Орлика, що працює над збереженням і посиленням української ідентичності у світі, ми поговорили з Яриною Ясиневич, програмною директоркою Фундації Пилипа Орлика.

- Розкажіть, будь ласка, коли і як виникла ідея дискусії "Голос України в Європі. Як спадщина Пилипа Орлика корисна сьогодні". Який був задум?

- Оскільки 21 жовтня виповнилося 353 роки з дня народження гетьмана Пилипа Орлика, ми вирішили зробити тиждень інформування про цю видатну особистість.

Відбулася низка заходів, присвячених Пилипу Орлику, зокрема лекція-екскурсія в одному з музеїв Києво-Печерської лаври у рамках виставки "Мазепа. Стратегія європейської України" і лекція для студентів Київського національного університету імені Тараса Шевченка ("Пилип Орлик: гетьманська доля, козацька вдача", - прим. ред.). Фінальним акордом є ця публічна дискусія про спадщину Пилипа Орлика і про нього як одного з перших політичних мігрантів, а також як конституціоналіста – людину, яка створила разом із командою першу українську діючу конституцію.

Ми дуже раді, що вдалося зібрати широку аудиторію, цікавих спікерів. Сьогодні українці разом зі Збройними Силами захищають свою незалежність від російського агресора, у зв’язку з чим актуально згадати спадщину й досвід Пилипа Орлика, щоб почерпнути в нього натхнення, силу, і, можливо, щось взяти за приклад і використовувати в наші дні.

- Що було новим особисто для вас з озвученого спікерами під час публічної дискусії? Можливо, стали відомими якісь факти про Пилипа Орлика?

- По-перше, мене як громадянку України надзвичайно засмучує те, що в нас і досі немає жодної наукової біографії Пилипа Орлика. Я думаю, що це завдання №1 для нашої фундації: знайти можливість підтримати науковців, які б створили таку монографію. По-друге, мене вразила дискусія з приводу Конституції Пилипа Орлика.

Довідково:

Конституція Пилипа Орлика була створена у 1710 році у місті Бендери й увібрала в себе не лише передові досягнення української та європейської політичної думки, але й стала новим кроком у їх розвитку. Конституція за своєю формою є договором гетьмана Пилипа Орлика із козацькою старшиною і Військом Запорозьким, а за змістом – документом, що в політико-правових поняттях того часу обґрунтовує права України на державну самостійність та її державний устрій.

Коли я навчалась у школі, то нам на уроках історії вчителі розповідали, що ця конституція ніколи не вступила в дію, але у ході нашої публічної дискусії спікери зазначили і підтвердили, що понад два місяці військово-запорізька держава функціонувала і ця конституція була діючим документом. Тож можна стверджувати, що це був діючий конституційний акт й відповідно по-іншому до нього сьогодні треба ставитися, звертаючи особливу увагу на викладення цієї теми дітям у школі.

- Оскільки ця публічна дискусія не є академічною й охоплює широку аудиторію, на вашу думку, наскільки активним є інтерес українських медіа до цієї теми?

- Я думаю, що зараз українські медіа надто сильно, що логічно, зважаючи на сьогодення, сфокусовані на війні і подіях, які стосуються фронту і захисту державності. Але ми зі свого боку продовжуємо лупати цю скалу, як казав Іван Франко (фраза з поезії "Каменярі" Івана Франка:

"Лупайте сю скалу! Нехай нi жар, нi холод не спинить вас! Зносiть i труд, i спрагу, й голод, бо вам призначено скалу сесю розбить", - прим. ред.).

І вже є певні результати. Передусім дякуємо медіа "Погляд" за увагу до цієї теми. Від нас була низка анонсів у соцмережах. Ми зробили запис дискусії, щоб мати змогу переглядати її. Загалом ми розвиватимемо цю тему.

Портрет гетьмана Пилипа Орлика. Україна, І половина ХІХст. Полотно, олія. Національний музей історії України.

Постать Пилипа Орлика і пов’язані з ним події – це частина української історичної спадщини, яка складає нашу ідентичність, визначає здатність українців до спротиву і є складовою такої тривалої історії незалежності і самобутності української нації.

- У ході публічної дискусії йшлося про переосмислення ідентичності і тяглості вибудови нашої ідентичності. Нині це до певної міри благодатне поле українських піар-агенцій, комунікаційників, які працюють із брендом України. Як ви зі свого боку плануєте працювати з темою ідентичності України?

- Я сподіваюся, що, додаючи до інформаційного поля більше фактів про видатних історичних постатей України із залученням істориків, ми будемо сприяти створенню популярних українських продуктів, як от різних виставок, фільмів, відеоматеріалів, книг тощо. Як мінімум потрібно дочекатись на якісну академічну біографію гетьмана Пилипа Орлика без спотворень і з коректно поданою інформацію та фактами.

- Розкажіть трохи для наших читачів про Фундацію Пилипа Орлика. Яких форматів дотримуєтесь у своїй роботі? Чи можна до вас звертатись із пропозиціями? Наскільки ви є видимими в інформаційному просторі?

- Фундація Пилипа Орлика – нова організація, яка діє лише рік. Наша мета – посилювати український голос у світі. У своїй роботі ми багато уваги приділяємо освітнім проєктам для того, щоб зберігати й зміцнювати українську ідентичність. Фокусуємося переважно на справах української діаспори, зокрема на дітях для того, щоб допомагати їм вивчати українську мову й історію.

До прикладу, ми підтримали в Польщі створення навчальної програми з вивчення української мови як другої іноземної в державній польській системі освіти. Вона вже сертифікована і починає діяти.

У Чехії ми працюємо зараз з інноваційним проєктом "Спогади в коробках", який допомагає нашим вчителям викладати історію в українських школах. Наразі це переважно суботньо-недільні школи, але вже почали з’являтися й школи повного тижня.

Їх поки що небагато, але вони теж долучені. Крім того, у листопаді цього року відбудеться тиждень українського кіно у чеських містах Прага і Брно.

Ми підтримуємо зазначені проєкти для того, щоб українська присутність і наші культурні продукти були видимі в світі, а наші діти не втрачали зв'язок з Україною. Бо навіть якщо вони не повернуться в Україну з тих чи інших причин, ми будемо знати, що вони залишаються українцями.

- На завершення нашої розмови розкажіть про питання фінансування вашої організації. Звідки берете кошти на свою діяльність?

- Ми залучаємо фінансування з українського бізнесу, який розуміє, що захист нашої культурної ідентичності є важливим ментальним кордоном між Україною і ворогом та водночас єднає нас з Європою.

- Дякуємо за цікаву розповідь!

Розмову вела продюсерка та редакторка проєкту Наталія Зіневич. Матеріал для публікації підготувала літературна редакторка Надія Проценко. Розміщення матеріалу редакторки сайту Марини Литвиненко.

Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і дивіться нас на YouTube. Також читайте та підписуйтесь на нас у Facebook Погляд Київщина та Іnstagram.