Ірина Созанська: Діти в окупації. Частина 1
Під обстрілами російських загарбників в Гостомелі ми просиділи два тижні.
Кожен день, з 24 лютого до 11 березня двоє наших дітей, Надія 8 років та Максим, якому лише 4, чули вибухи, постріли, прильоти, бачили пожежі, дим, руйнування, вертоліти та літаки росіян.
.jpg "Ірина Созанська: Діти в окупації. Частина 1")
Коли люди питають мене: “А як це все перенесли ваші діти?” Мені навіть незручно казати, що з ними все гаразд.
Я намагаюся сказати загальними фразами, що звісно вони були налякані, іноді здригалися від гучних звуків, насторожено прислухалися до всього, навіть коли ми вже були в безпечному місці.
Але це не дуже вплинуло на їхню психіку, поведінку або здоров'я. Здається наші донька і син відчували безпеку, тому що ми, їхні батьки, намагалися не показувати свій страх та тривоги.
Під час окупації селища ми намагалися більше проводити часу разом. Коли було тихо - гралися в сніжки та футбол на вулиці, стрибали на батуті у дворі.
Коли було гучно, ми ховалися у ванній кімнаті і грали в УНО, крокодила, слова, гризли яблука та читали книжки при свічках.
.jpg "Ірина Созанська: Діти в окупації. Частина 1")
Нещодавно я все ж таки зводила їх до дитячого психолога, щоб упевнитися, що вони не травмувалися об війну. І спеціаліст підтвердила що з ними все гаразд. Це було приємно і заспокійливо для батьківського серця.
Діти цінують просту правду. Ми говорили їм все, як є. Що росія напала на Україну, що там стоїть руський солдат, а скоро ми побачимо наших.
І ось ці “наші” стали таким об'єктом любові та довіри, що перші два тижні Максим вітався з кожним військовим, якого зустрічав на вулицях Хмельницького, куди ми евакуювалися з Гостомеля.
Він давав п'ять, посміхався їм та казав, що теж коли виросте стане “нашим”.
Дітям напевне важливо, щоб коли є зло, то було і добро і воно завжди переможе, треба тільки трішки потерпіти та вірити.
На цій сторінці представлені насамперед думки автора, які можуть не збігатися з позицією редакції інформагенції "Погляд".
Ми публікуємо авторські матеріали передусім заради дискусії щодо важливих питань, бо віримо в силу громадянського суспільства і публічного діалогу.
Якщо вам є чим поділитися, чекаємо на ваші дописи. Пишіть!
Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш Telegram-канал Погляд Київщина – Інформаційна Агенція. Також читайте нас у Facebook Погляд Київщина і дивіться на YouTube.