Християни Східного обряду святкують Введення у храм Богородиці

Українці 4 грудня відзначають Введення у храм Пресвятої Богородиці – одне з 12 головних церковних свят, яке ще називають третьою Пречистою. Перша була 28 серпня (Успіння Пресвятої Богородиці), друга – 21 вересня (Різдво Пресвятої Богородиці). Про них говорять так: перша Пречиста жито засіває, друга – дощем поливає, а третя – снігом покриває. Вважалося, що в цей день зима остаточно вступає в свої права. Витоки свята В його основі – церковний переказ про введення Діви Марії в Єрусалимський храм. Згідно з ним, у V столітті бездітні Яким і Анна дали обіцянку : якщо у них народиться дитина, вони віддадуть її на службу Богові. Господь Бог почув їхні молитви і подарував дочку. Коли дівчинці виповнилося три роки, батьки привели її до храму і віддали в руки первосвященика Захарії, батька святого Івана Предтечі. Поставивши доньку на першу сходинку храму, Анна сказала: “Йди до Того, хто дарував мені тебе”. Без жодної сторонньої допомоги дівчинка піднялася високими сходами храму і була прийнята первосвящеником, який ввів її у “Святая Святих”. При храмі Пресвята Марія жила майже одинадцять років і виросла глибоко благочестивою, в усьому покірною Богу, надзвичайно скромною і працьовитою. Для християн має велике значення не тільки подія, згадувана у це свято, але і приклад, який подали батьки майбутньої Богородиці, залучивши свою дочку до Бога від раннього дитинства. Тим самим вони вказали їй істинний шлях у житті, який привів її згодом до того, що саме Марія була обрана Богом для спасіння людства як земна Мати Ісуса Христа. Традиції на Введення Цього дня, зазвичай, встановлювався санний шлях. Колись проводили цілий ритуал з пробним виїздом на санях. У сім’ї, де були молодята, збиралися гості, пригощалися за столом, а потім проводили їх на перше катання у санях із побажаннями щастя і благополуччя. Крім того, Введення має особливе значення для жінок. Напередодні свята дівчата перед сном просили Богородицю ввести їх туди, де їм судилося жити, і уві сні сподівалися побачити свій майбутній дім. У ніч на Введення дівчата святили воду на водоймах. На Введення господині обсипали своїх корів коноплею, обкурювали травами і змащували вим’я маслом, щоб молока було більше, а сметана була густою. Люди вірили, що на Введення Господь відпускає на землю праведні душі подивитися на своє тіло, і тому померлі цього дня були присутні серед живих. Заборони на Введення Після Введення і до самого Благовіщення (7 квітня) не можна копати землю, щоб не порушувати її спокій і врожайність майбутнього року. Зранку у цей день не можна ходити по чужим хатам, щоб господарі не нарікали, що ви принесли нещастя. Вважається, що на Ввведення, як на Різдво та Великдень, хто перший прийде до хати, той буде першим “полазником” – тим, хто приносить добро чи якесь лихо. Коли першим до хати увійде молодий гарний чоловік, та ще й з грішми, то добра ознака: весь рік у хаті всі будуть здорові і вестимуться гроші. Якщо ж увійде старий та немічний, та ще й бідний, то і хворі в хаті будуть, і злидні заведуться. Найгірше ж, коли першою до хати зайде літня жінка – то вже добра не чекай. Недобре також, якщо хтось приходить у цей день щось позичати. Крім того, у цей день не можна шити, прати та виконувати важку фізичну роботу. Поганою прикметою вважається і укладання шлюбу на Введення. Прикмети на Введення Введення прийшло – зиму привело. Скільки на Введення води, стільки на Юрія (6 травня) трави. Як горобець нап’ється на Введення у бичачім сліду води, то напасеться худоба до Юрія трави. Як Введення мостить мости, а Микола (19 грудня) забиває гвіздки – то люта зима буде. Введенські морози ще зими не роблять. Якщо на Введення морози – всі свята будуть морозні, а якщо тепло – то і всі свята теплі. Як ляже глибока зима, то готуй глибокі закрома.