Генплан Боярки — ущільнення життєвого простору міста
Суттєве збільшення населення за рахунок забудови, урізання зелених зон та розміщення сміттєсортувального комплексу — аспекти нового містобудівного документа.
22 листопада у Боярці презентували проект Генерального плану міста та провели громадські слухання з цього питання. Він передбачає суттєве збільшення кількості населення за рахунок забудови, зокрема й висотної, урізання зелених зон та розміщення сміттєсортувального комплексу, потужності якого дозволяють переробляти сміття у 4-5 разів більше, ніж треба для міста.
У парку Шевченка — громадська забудова
Захід проводили у сесійній залі Боярської міської ради. Але на слухання прийшло стільки людей, що усім зручно розміститися не було можливості.
Місцеві жителі зазначали, що можна було обрати й більш просторе приміщення. Враховуючи, що загалом кількість населення Боярки — майже 34,5 тис.
Тому люди пропонували зробити у громадських слуханнях перерву та обрати більш просторе приміщення, до якого б могли потрапити усі, хто забажає.
Генплан розробило Державне підприємство “Науково-дослідний і проектний інститут містобудування” (НДПІ містобудування). Мер Боярки Олександр Зарубін, розпочинаючи презентацію, зняв із слухань питання багатоповерхової забудови на площі 0,7 га у парку Шевченка.
Там, за його словами, залишається громадська забудова, як це й було визначено у старому Генплані. Зазначаючи про судові перипетії, він також мотивував це тим, що дане питання є болючим для боярчан.
За словами заступника директора НДПІ містобудування, головного архітектора згаданого проекту Тетяни Васильцової, на тій території передбачається реконструкція басейна “Прометей”. А які об’єкти там будуть — вирішуватиметься на стадії детального планування.
Відпочинок під високовольтною мережею?
Проектувальники наголосили, що намагалися працювати у створенні документації по Генеральному плану м. Боярка максимально прозоро, враховували державні, громадські та приватні інтереси.
А також вони детально розповіли про особливості даного проекту, окреслили перспективи подальшого розвитку населеного пункту в рамках містобудування.
Проте місцеві жителі звернули увагу на окремі загальні аспекти. Так, Юлія Скочинська зазначила у мережі Фейсбук, що парк Шевченка пропонують суттєво урізати. Замість цього зоною відпочинку планують зробити зелену смугу вздовж високовольтної мережі.
Водночас проектувальники наголосили у проекті, що за нормативами 2019 року передбачено 8 квадратних метрів на одну людину зелених насаджень загального користування.
Це й було запроектовано у Генплані Боярки. У громади виникло багато запитань з цього приводу. Мовляв, проектувальники пішли людям назустріч.
На сьогодні існує майже 10 га зелених зон (за даними міської ради) і пропонується приблизно 24 га.
Загалом на подальшу перспективу — 35,2 га площі зелених насаджень загального користування. Це парки, сквери, бульвари.
Оскільки нема іншого виходу, довелося включати до озеленення й території держлісфонду для відпочинку населення, без зміни статусу ділянок.
Переробка сміття поблизу житлових будинків
За новим Генпланом кількість населення зростає на 10 тис. — до 44 тис. — в основному за рахунок багатоквартирної забудови (у парках, за школою №4, поблизу дитячого санаторію “Барвінок”, коледжу екології та природних ресурсів).
Унаслідок цього загострюються потреби у водопостачанні та водовідведенні, влаштуванні дітей у садочки і школи, які фактично переповнені. Щодо останніх, то пропонують реконструкцію існуючих об'єктів та будівництво нового дитсадка.
З цього приводу проектувальники зазначають, що площа міста досить затиснена. Великих ділянок під розвиток немає. Але у проекті визначено 2 ділянки — під садибну та багатоквартирну забудову.
Там відповідно запроектовані нові громадські центри — загальноосвітня школа з дитячим садочком на території багатоквартирної забудови та садочок у садибному кварталі.
На існуючих освітянських об’єктах пропонується переглянути наявні площі та розглянути можливість їх реконструкції з подальшою добудовою корпусів, щоб збільшити кількість місць для дітей.
Місцевий житель В’ячеслав Сенчук, аналізуючи проект Генплану, не побачив у документі зважено організованої центральної площі міста у комплексі з громадським центром.
А загалом — і чіткої концепції, заради якої розроблявся згаданий містобудівний документ. Чоловік переконаний, що основна мета — це заповнити простір житловими будинками.
Хоча багато хто з містян вважає, що Боярка має стати частково рекреаційною зоною для Київського регіону, зокрема для нетривалого відпочинку, розваг. Збереглася невелика база, ресурс, який можна у подальшому розвивати.
Також боярчан непокоїть розміщення на території населеного пункту сміттєсортувального комплексу потужністю 90 тис. тонн сміття на рік, що у 4-5 разів більше, ніж треба для Боярки.
Його розташування — на очисних спорудах за 600 метрів від житлових будинків.
“Боярка — це Ірпінь до стрімкої висотної забудови”
На громадські слухання завітала і жителька Ірпеня, активістка Михайлина Скорик-Шкарівська, яка поділилася своїми думками щодо містобудівного документа Боярки.
Вона підкреслила, що її цікавлять генеральні плани усіх населених пунктів по периметру Києва. Адже є пряма залежність між їх розвитком. Бо розбудова одного з них безпосередньо впливає на сусідній.
“Для мене Боярка — це Ірпінь до стрімкої висотної забудови. Зелене містечко. Можливо, тут не так багато якихось сучасних стильних просторів, але воно просторе, комфортне, зі свіжим повітрям.
Тут залишаються курортні зони, є дитяча лікарня, Навчально-оздоровчий комплекс Київського військового ліцею імені Івана Богуна та інші заклади, установи”, — поділилася Михайлина Скорик-Шкарівська.
У Генплані Боярки пропонувалося відвести під багатоквартирну забудову частину одного з центральних парків міста — Шевченка.
Це схвилювало ірпінську активістку. Вона знає, що боярська громада уже багато років бореться, щоб цього не сталося.
“Організація слухань влади на чолі із Зарубіним — жахлива”
З громадських слухань стало відомо, що Боярка має ті самі проблеми, що й Ірпінь до хаотичної забудови.
Тобто дітям не вистачає місць у школах та садочках. Але при розробці Генерального плану недостатньо врахована та ситуація, що кількість населення зросте на 10 тис.
А шкіл і садочків стане практично стільки, щоб покрити лише поточну потребу місць для юного покоління.
І цей незбалансований розвиток населених пунктів по периметру Києва — це тенденція, що склалася протягом 6 останніх років. І її потрібно змінювати — на рівні країни.
Бо передмістя, яке було просторим, комфортним, зеленим, затишним, чим і відрізнялося від столиці, стає гіршою копією Києва. Цього не можна допускати — вважає активістка.
Боярка досить віддалена від Києва, тут є досить зручна логістика: маршрутки до столиці, електричка. Але якщо говорити про її висотну забудову, то варто обов’язково враховувати потреби місцевих жителів.
Спочатку треба вирішити проблеми із місцями в освітніх закладах, водопостачання та водовідведення, провести обговорення щодо розташування сміттєсортувального комплексу, щоб населення розуміло, що це місту потрібно, захистити парки. А вже потім говорити про висотну забудову.
“Окрім того, хотіла б звернути увагу на жахливу організацію громадських слухань. Їх спеціально провели в незручному та непристосованому для цього приміщенні, щоб якнайменше людей змогли прийти.
Організувала це влада на чолі з міським головою Олександром Зарубіним — однопартійцем колишнього мера Ірпеня Володимира Карплюка (“Нові обличчя”), який знищив це місто, перетворивши зелені зони, ліси в бетонне гетто.
Не хотілося б, щоб хвилі змін продовжувалися у такій практиці”, — наголошує Михайлина Скорик-Шкарівська.
Звісно, що сам документ об’ємний, тому потребує більш ретельного вивчення та деталізації. Водночас багато хто з місцевих жителів наполягає, щоб ще раз провели громадські слухання — у вихідний день, зручному приміщенні.
Бо складається враження, що влада не хоче, щоб люди знали, як чиновники планують ущільнити їхнє рідне місто.