Суспільство
Інтерв'ю

Безкоштовне житло для переселенців та допомога зі США | Тетяна Рябоволова


Війна ламає звичне життя, але водночас виявляє неймовірну силу людського духу. Історія Тетяни Рябоволової, директорки благодійного фонду "До України з любов’ю", — це вражаючий приклад того, як особиста трагедія та вимушена евакуація стали поштовхом до створення масштабної благодійної справи, що сьогодні забезпечує житлом та їжею тисячі українців.

До повномасштабного вторгнення життя Тетяни Рябоволової було наповнене рухом, подорожами та розвитком. Уродженка Сіверськодонецька, вона закінчила Харківський політехнічний інститут, де здобула інженерну освіту. Проте доля пов'язала її з іншою сферою.

Протягом багатьох років Тетяна працювала зі студентами, допомагаючи їм виїжджати на навчання та стажування до США. Згодом разом із чоловіком вона відкрила та успішно розвивала власний туристичний бізнес у Харкові. Це було насичене, стабільне життя, сповнене планів на майбутнє.

Усе змінилося в один момент. Ранок 24 лютого 2022 року родина Рябоволових зустріла під звуки вибухів у Харкові. Спочатку, як і мільйони інших, сподівалися, що все минеться, і залишалися вдома. Проте невдовзі місто опинилося у фактичній блокаді.

"Порожні полиці магазинів, черги на заправках і постійний страх. Найстрашніше почалося з 1 березня, коли російська авіація почала щоночі скидати бомби на житлові квартали", — згадує Тетяна.

Заради безпеки родини було прийнято рішення виїжджати. Спочатку евакуювалися до Полтави, а згодом — на Львівщину, в Червоноград. Паралельно Тетяна дізналася про страшну новину: її рідний Сіверськодонецьк, місто дитинства, було практично повністю знищене окупантами.

Опинившись у безпеці, але втративши дім і звичне життя, Тетяна занурилася у важкий психологічний стан. Порятунком стала пропозиція її давньої подруги Світлани Міллер, яка жила в США. Світлана закликала не опускати руки, а почати активно допомагати Україні.

Так народився благодійний фонд "До України з любов’ю". Тетяна очолила команду в Україні та взяла на себе всю операційну роботу на місцях. Після деокупації Київщини вони вирушили в Макарівський район. Побачене там вразило: зруйновані вщент будинки та люди, які залишилися просто неба на згарищах. Стало очевидно: найбільша потреба зараз — це дах над головою.

Сьогодні фонд "До України з любов’ю" працює за кількома напрямками:

  • Модульні будинки: Фонд встановлює індивідуальні модульні будиночки безпосередньо на подвір'ях людей, чиє житло було знищене, дозволяючи їм залишатися на рідній землі.

  • Безкоштовні їдальні: Мешканці постраждалих районів Харківської та Чернігівської областей щодня забезпечуються гарячими обідами.

  • Містечка для переселенців: На Київщині (у Тарасівці, Колонщині, Любимівці) розбудовано цілі житлові комплекси для людей, які втратили все.

  • Шелтер у Ворзелі: Унікальний проєкт — сучасний комплекс на 230 місць, створений спеціально для людей похилого віку та маломобільних груп населення.

Головним донором цих масштабних проєктів став американський меценат Делл Лой Хансен, а кошти на фінансування також збираються на великих благодійних вечорах у США, де Світлана Міллер розповідає американцям правду про війну в Україні.

Особливу увагу фонд приділяє людям похилого віку. Тетяна пояснює, що це найбільш вразлива категорія, якій найважче почати життя з нуля. У містечках фонду переселенці отримують не просто кімнати, а повноцінну соціалізацію: тут працюють адміністратори, допомагають укладати декларації з лікарями, організовують дозвілля.

Тетяна згадує зворушливу історію з Ворзеля, коли літні люди, маючи можливість обрати кімнати з особистими санвузлами, відмовлялися від них на користь спільних блоків, аргументуючи це тим, що вони вже стали однією великою родиною і хочуть бути разом. Принципова позиція фонду — нікого не виселяти "в нікуда", люди живуть там стільки, скільки потрібно.

Попри постійну загрозу вигорання та складність пошуку фінансування, українська команда фонду продовжує працювати 24/7. Коли Тетяну запитують про її найбільшу мрію, вона відповідає не вагаючись:

"Моя найбільша мрія — закрити наш благодійний фонд. Закрити його через те, що в Україні настане перемога, ми відбудуємо всі міста, і більше не буде жодної людини, яка б потребувала нашої допомоги, бо кожен матиме свій рідний, затишний дім".


Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і дивіться нас на YouTube. Також читайте та підписуйтесь на нас у Facebook Погляд Київщина та Іnstagram.