Зима змінила біоритми: на Київщині цвітуть дерева та проростають проліски
Стовпчики термометрів вперто тримаються на позначках «+», а на деревах з’являються перші бруньки. Жарти жартами, але, здається, про глобальну зміну клімату не десь у світі, а тут на Київщині, варто серйозно задуматися.
На порозі лютий, який, судячи з назви має бути одним з найсуворіших місяців за холодом, а на Київщину зима, до якої ми звикли, досі не прийшла. І це не лише суб’єктивна точка зору, а факт.
«Цьогорічний День Соборності, зважаючи на глобальне потепління, є значно теплішим, бо метеорологічна зима до Києва ще не завітала», – зазначили експерти в ЦГО ім. Б. Срезневського 22 січня, коли було навіть холодніше, ніж зараз, на початку лютого. Здається, рекордно високі температури на Київщині в неділю, 2 лютого, повернули в регіон весну.
«За кліматичною нормою таке значення відповідає температурі кінця першої декади квітня», – наголошують в ЦГО.
Кілька років поспіль ми спостерігаємо аномально теплу зиму і раніше невластиве для нашого регіону спекотне літо. А в цьому році сніг мешканцям столичного регіону хіба що сниться. В розпал зими в різних куточках Київської області цвітуть квіти, а на древах з’являються перші бруньки. Відповідні світлини місцеві мешканці викладають у мережу.
Забувши, що на дворі лютий місяць, в Національний ботанічний саду розпустилися першоцвіти.
На Бородянщині зеленіє трава, з’являються перші бруньки на деревах, а троянди вже усипані листям.
В селищі Глеваха, Васильківського району, також цвітуть проліски.
В країні зміна погодного режиму також дається взнаки. На Західній Україні з’являються перші гриби, через аномально теплу зиму більшість ведмедів із реабілітаційного центру Національного парку «Синевир» досі не впали у сплячку. А на Сході, на Хортиці, вже прокинулися борсуки.
Чим же небезпечна така зміна біоритмів? Нетипово тепла погода негативно впливає на ритми, за якими живе світ природи, вважають вчені. Рослини реагують на нові кліматичні умови по-різному: ті, що орієнтовані на світловий день, залишаються в стані спокою, але на деяких деревах несвоєчасно з’являються бруньки, які можуть загинути при наступному перепаді температур, а у відповідний навесні час дерево може не знайти в собі сили відновитися. Натомість птахи, переплутавши пори року, починають відкладати яйця завчасно. І це дуже сумно, адже в лютому можуть прийти холод, і безпорадні пташенята не виживуть. Тож відсутність звичних для нашої місцевості снігу та холоду може стати своєрідним «ефектом доміно», наслідки якого відчуває кожна ланка екологічної ланцюжка.