Фотографії війни: між правдою, етикою та болем (ФОТО)
У ніч на 24 квітня Росія здійснила масштабну атаку на Україну, застосувавши крилаті й балістичні ракети, а також дрони-камікадзе. Вибухи пролунали в Києві, Харкові, на Дніпропетровщині та в інших регіонах. Особливо сильно постраждала столиця: ракета влучила в багатоповерховий житловий будинок у Святошинському районі.
"Маємо оновлену інформацію про 8 загиблих. Більше 30 людей госпіталізовані. 77 постраждали", —
міський голова Києва Віталій Кличко під час брифінгу
З самого ранку соцмережі заповнили фотографії з місця трагедії. На деяких знімках — вижилі, поранені, закривавлені люди у домашньому одязі, серед уламків власних квартир. Кадри оприлюднили фотографи Ліберови, згодом відео з місця трагедії опублікувало й "Суспільне", а також серія фото Євгенія Малолєтки. Ці зображення викликали хвилю обговорень щодо етики їх публікації.
Два фронти думок: показувати чи захищати гідність?
У Facebook розгорнулася дискусія між тими, хто вважає, що світ має бачити жахіття війни, і тими, хто вважає публікацію таких фото порушенням гідності загиблих та їхніх родин.
Одна з користувачок написала:
“Ми з подругами часто говоримо, що краще спати більш-менш одягненою, щоб у випадку влучань не опинитися на фото без трусів. Це жахливий жарт нашого буття. Але чи це справді жарт?..."
Журналістка, кінокритткиня Дарія Бадйор зазначила:
"На початку повномасштабного вторгнення я питала у своїх колег з одного видання, навіщо вони ставлять на головну фотографії мертвих українських цивільних... І ось ми знаходимось у точці, коли таких фотографій — тьма, сотні, тисячі, можливо, мільйони..."
Деякі користувачі вважають, що публікація таких фото лише поширює терор:
"Наші публічні горювання - це їхній показник ефективності і паливо для глуму... Зараз все це несвідома робота на поширення терору в наші очі і голови"
Журналістка Тетяна Трощинська наголошує на морально-етичних аспектах:
"Такі фото відбирають у людини її суб'єктність – тоді, коли вона не в змозі говорити за себе... Це торгівля емоціями і болем однієї конкретної родини."
Публікація першої леді та Суспільного: підтримка чи порушення етики?
Перша леді України Олена Зеленська опублікувала у Facebook фотографію людини під завалами з підписом:
"Обличчя людини під завалами власного дому, яка чекає на допомогу після російського обстрілу. Ми всі ця людина... Обережно: чутливий контент. Вас це може шокувати. А як тоді щодо нас?"
Ця публікація викликала суперечливі реакції. Деякі користувачі вважають, що навіть високопосадовці не повинні поширювати такі зображення без згоди постраждалих чи їхніх родин.
"Суспільне" ж опублікувало відео врятованої дівчини Яни, знятe одразу після того, як її витягли з-під завалів. Вона була в домашньому одязі, закривавлена, але жива. За кілька годин її станом уже цікавилися журналісти BBC.
А що кажуть самі фотографи?
Фотографи Ліберови, автори фото врятованої дівчини, в коментарях до знімка зазначили:
"Ми знімали дуже обережно. Наша мета — показати реальність війни, а не експлуатувати біль. Важливо, щоб світ побачив, як виглядає російський терор — через обличчя тих, хто вижив".
Йдеться не про шокування, а про візуальне свідчення воєнних злочинів. Бо саме так формується історія.
До дискусії долучилася і журналістка Тетяна Трощинська. Вона неодноразово висловлювалася щодо публікацій фотографій загиблих, і наголосила, що її позиція часто викликала нерозуміння навіть серед колег.
Вона вважає аргумент "світ має це бачити" сумнівним, адже той, хто хотів побачити – вже побачив, а решта свідомо уникає такого контенту. До того ж вона експертка уваги на комерційний аспект – коли такі фотографії продають, то це вже, на її думку, перетворюється на звичайну угоду.
Вона також наголосила, що такі знімки позбавляють людину суб’єктності, коли вона не здатна себе захистити. У цьому вона вбачає експлуатацію болю родини загиблого, а не засіб фіксації злочину.
З наукового погляду, як зазначає Трощинська, емпатія не виникає автоматично. Вона є соціально вмотивованим процесом – люди здебільшого співчувають тим, кого вважають "своїми", і не кожен здатен витримувати емоційне навантаження.
Вона також вважає недоречною публікацію таких кадрів першою леді Оленою Зеленською. На її думку, це є маніпуляцією емоціями однієї конкретної родини, і така стратегія вже вичерпала себе. Крім того, публічна особа повинна використовувати інші підходи до дипломатії.
"Колеги з медіа, я б хотіла, щоб такі ситуації можна було відрегулювати лише в площині фахової дискусії і з допомогою ухвалення етичних норм, але нам не уникнути аспекту юридичного. Просто позови за використання зображень і образів померлих без дозволу і з комерційною метою".
Позиція журналістської спільноти
Комісія з журналістської етики (КЖЕ) оприлюднила рекомендації щодо публікації фотографій загиблих унаслідок агресії РФ. Згідно з ними, радять журналістам:
поважати приватне життя загиблих та їхніх родин
уникати публікації зображень загиблих без чіткої потреби
враховувати стан потерпілих та родичів під час знімання
обережно висвітлювати випадки, де постраждалими є діти
КЖЕ також наголошує, що публікація натуралістичних зображень можлива лише тоді, коли без них картина у публікації буде неповною. Журналісти повинні уникати зловживання такими зображеннями та не використовувати їх як спосіб привернення уваги аудиторії.
Між правдою та етикою: де межа?
Публікація фотографій з місць трагедій під час війни є складним питанням, що балансує між необхідністю інформування та повагою до гідності постраждалих. Важливо враховувати контекст, мету публікації та потенційний вплив на глядачів.
У демократичному суспільстві необхідно вести відкриту дискусію про етичні стандарти в медіа, особливо в умовах війни. Це допоможе знайти баланс між правом на інформацію та повагою до людської гідності.
Читайте також:
Київ: масована атака окупанта рф столицю, є загиблі, під завалами – люди;
Нічна атака рф пошкодила житлові будинки у Софіївській Борщагівці.
Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і дивіться нас на YouTube. Також читайте та підписуйтесь на нас у Facebook Погляд Київщина та Іnstagram.