В останках динозавра вперше виявлена «жива» ДНК
Міжнародна команда вчених при вивченні скам'янілих останків качконосого динозавра віком близько 75 мільйонів років виявила в хрящових тканинах клітини, що добре збереглися, саме існування яких доводить потенційну довговічність ДНК.
Дослідження було опубліковане в журналі National Science Review, а коротко про нього розповідає Phys.org. Палеонтологи вивчили останки двох дитинчат качконосого динозавра виду Hypacrosaurus stebingeri. Вони були виявлені в формаціях Монтани в США. Ці останки зберігаються в музеї Скелястих гір.
У скам'янілому зразку одного з дитинчат вчені помітили кілька добре збережених клітин. Вони знаходилися всередині кальцифікованих хрящових тканин по краях кістки. Дві клітини все ще пов'язані між собою міжклітинним містком. Усередині них також було видно темний матеріал, що нагадує клітинне ядро.
Одна хрящова клітина зберегла темні подовжені структури, морфологічно відповідні хромосомам. Щоб визначити, чи можуть такі молекули зберігатися в хрящовій тканини, вчені проаналізували останки іншого дитинча гіпакрозавра, знайденого в тому ж гнізді. Імунологічний і гістохімічних аналіз черепа був проведений в лабораторії Університету штату Північна Кароліна.
«Ми виявили, що органічна матриця, навколо скам'янілих клітин хряща, реагує на антитіла колагену II – домінуючого білка в хрящі у всіх хребетних», – каже співавтор дослідження доктор Мері Швейцер. – «Імунологічний тест підтвердив наявність залишків оригінальних хрящових білків у цього динозавра».
Дослідники також виділили окремі клітини хряща гіпакрозавра і дві ДНК-плями. Деякі з ізольованих клітин динозавра показали наявність зв'язку за тією ж схемою, яка спостерігається і в сучасних клітинах. Все це передбачає, що невелика частина оригінальної ДНК динозавра збереглася. На думку вчених, виглядає вона як невелика червона крапка всередині хрящової клітини.
Відкриття не вкладається в рамки загальноприйнятої гіпотези, в якій мовиться, що ДНК не може вижити протягом десятків мільйонів років. Останні дослідження доводять, що це не так, проте вони поки ще не визнані науковим співтовариством.
У той же час популярна гіпотеза заснована лише на теоретичних даних. Комп'ютерне моделювання показало, що ДНК зберігається протягом менш ніж одного мільйона років. Однак нові дані отримані практичним шляхом. Вони підтверджують, що ДНК в тій чи іншій формі може зберігатися в мезозойських тканинах. Якщо це дійсно так, то відкриття відкриває шлях до відновлення послідовності ДНК багатьох копалин вимерлих видів. До сих пір це вважалося фантастикою, а подібні експерименти демонструвалися лише у фільмах.
Нагадаємо, нещодавно на Алясці знайшли новий вид попередників динозаврів. Також вчені знайшли скам’янілості черепахи, яка пережила «велике масове вимирання».