Терористичні злочини або збіг: чи покарали столичних “мінерів”
Нагадаємо, у Києві та й по всій Україні почастішали випадки фейкових "замінувань" різноманітних будівель і навіть мостів. Також влітку відбулися терористичні напади - із захопленням заручників, погрозами зброєю та вибухами.
Всі ці кричущі випадки, що так тривожать суспільство, прокоментував в інтерв’ю РБК-Україна начальник Головного управління Національної поліції в Києві Андрій Крищенко.
Вибух біля станції метрополітену та "замінування" київського банку
Влітку 2020 року від вибуху біля станції метро “Шулявська” постраждало чотири особи, одного з них, 22-річного студента, було госпіталізовано з місця події, а згодом прооперовано. Лікарі видалили з тіла юнака багато осколків від вибухового пристрою та передали їх правоохоронцям. Інші троє потерпілих самостійно звернулися до лікарів, після обстеження та надання допомоги їх відпустили.
Зі слів Андрія Крищенка, підірвачі вибухових пристроїв біля метрополітену - це два злочинці, один з яких був раніше судимий за навмисне вбивство. Таким чином зловмисники хотіли отримати грошей. Вони затримані та арештовані. Зараз СБУ розслідує кримінальне провадження за статтею "тероризм".
Наступного місяця відбулося замінування Універсал Банку: у відділення зайшов невідомий чоловік віком до 35 років, і сказав, що у нього в рюкзаку знаходиться бомба, та попросив викликати поліцію. Правоохоронці вели перемовини з терористом та пропонували йому здатися. Проте зловмисник вимагав виходу у прямий ефір на телебаченні й повідомив, що вибухівка здетонує навіть в разі його смерті.
"В ситуації із захопленням банку - там була психічно нездорова людина. Буде проведена експертиза, але попередньо можна сказати, що це не був терористичний акт. Він погрожував підривом, але в нього не було ні вибухівки, ані якихось вимог. Скоріше, ці випадки – це збіг за часом", - прокоментував цей випадок Крищенко.
Погрози підірвати міст Метро
Також були дві спроби підриву мосту Метро. Перший випадок стався 19 вересня 2019 року. Тоді невідомий чоловік заблокував столичний міст Метро, обстрілював поліцейських та погрожував підірвати міст. До місця пригоди приїхало три броньовика, на дах вийшов снайпер. Зловмисника було затримано, проте на його захист виступило Міністерство із захисту ветеранів, адже він - АТОшник і військовослужбовець ЗСУ. Потім підривник пояснив, що не мав на меті вбивати людей, і вибачився перед усіма, хто у той день простояв в заторах через його дії.
Схожа ситуація відбулась 1 червня 2020 року. Того дня невідомий чоловік стояв на мосту і стверджував, що у нього в пакеті – вибухівка. Поліція спрацювала оперативно, і “мінера” затримали. Виявилося, що у зловмисника був муляж. Чоловік був збуджений, втім, ознак наркотичного або алкогольного сп’яніння не мав, хоча вимоги були “хаотичними”.
Зазначається, що в одного із затриманих було вилучено зброю. "Мінер" її добровільно здав і був звільнений від кримінальної відповідальності. В іншому випадку це був спонтанний вчинок людини, яка має певні розлади здоров'я.
"Тут теж одна людина психічно нездорова, а друга із посттравматичним синдромом. Це, знову ж таки, не якась терористична атака, направлена на інфраструктуру, це такий спосіб заявити про себе або винести свої проблеми на суспільний інтерес", - додав начальник Головного управління Національної поліції в Києві.
Чи можна попередити такі випадки
Крищенко запевнив, що київські дільничні збирають інформацію про людей, які схильні до насильства, але, за його словами, враховуючи, що навіть за офіційними даними від Кабміну в Києві проживає майже 3 мільйони людей, а фактично до 4 мільйонів, неможливо взяти на облік усіх тих, хто потенційно може стати черговим "мінером".
"Хоча наші дільничні збирають інформацію про людей, які схильні до насильства, особливо сімейних насильників, людей, які носять зброю, вживають наркотики. Але ми не можемо взяти на облік всіх, хто потенційно піде на міст Метро і буде казати, що замінував його. Як це профілактувати та відслідковувати – це велике питання", - пояснив Андрій Крищенко.