Сумні роковини: 59 років тому сталася Куренівська трагедія
13 березня 1961 року о 8:30 величезний потік селі заввишки 14 метрів пронісся Куренівкою з двох сторін: по вулиці Олени Теліги і повз Кирилівську церкву. Фактично це було цунамі з бруду. Протягом 30 хвилин загинуло біля 1500 чоловік.
Причиною катастрофи стала звичайна недбалість чиновників. В Бабиному Яру накопичували відходи роботи цегляних заводів, так звану пульпу. Спорудили дамбу, але не бетонну, як було заплановано, а земляну. Внаслідок чого і сталась трагедія.
Влада наскільки могла, приховувала інформацію про трагедію. Ділянку обнесли високим парканом, в Києві відімкнули міжміський зв`язок, заборонили громадянські панахиди за загиблими.
Тільки через декілька місяців, в газеті «Правда» опублікували замітку в якій вказали цифру загиблих – 150 чоловік.
Кияни про Куренівську трагедію знали, але говорили пошепки. 16-ти річний київській поет Леонід Кисельов, напише вірш, присвячений Куренівській трагедії, який опублікують лише через 30 років:
Тринадцатое марта, Куреневка.
Сначала глина, позже вал воды.
У человека буксовала «Волга»,
Он думал в ней уехать от беды.
Ему б бежать, минуты не теряя, -
И мог спастись. А он ее толкал.
Дома, машины и людей сметая,
Все приближался трехметровый вал.
Скользили ноги. Падал на колени,
Но поднимался и толкал опять.
Колеса “Волги” видели на гребне,
А он волною сразу был подмят.
Так и случилось, что погиб он вместе
С моим дружком, который в этот день
Случайно оказался в этом месте
И не удрал, а стал спасать людей.
