Суспільство
Блоги

Радомир Мокрик: Розкриття правди про російський колоніалізм

Особисто я завжди радію, коли такі як Навальна знову і знову самі себе здають в своїй імперіалістичній щирості.

Радомир Мокрик: Розкриття правди про російський колоніалізм - зображення
Юлія Навальна / Фото - Associated Press

Я вже дописую книжку про російсько-радянський колоніалізм – і ось такі перлинки від хороших рускіх дбайливо збираю в скарбничку золотих афоризмів російського шовінізму. У виконанні найбільш «ліберального», що здатне було виплодити російське суспільство.

"Надо якобы разделить нашу слишком большую страну на пару десятков маленьких и безопасных государств. Правда, объяснить почему люди с общим бекграундом и культурным контекстом должни бить искусственно разделены "деколонизаторы" не могут."

Коли я читаю це, я бачу перед собою не Навальну, а Валуєва. Бачу Бєлінскоґо та інших шовіністів древності, які в своєму переконанні, що все це "наше", абсолютно не помічають інших людей. Бачу Хрущова, який закликає викорінити "націоналістичні пережитки" і бачу Брежнєва, який заявляє, що сформувалась "нова історична спільність – радянський народ". Бо це все та сама логіка. Просто тепер це – "спільний культурний контекст".

Вацлав Гавел свого часу гарно підкреслив основний ґрунт радянської тоталітарної системи – фальшування і підміну понять:

"Життя в ній наскрізь заткано лицемірством і брехнею: владу бюрократії називають владою народу; від імені робочого класу поневолено робочий клас; всюдисуще приниження людини видають за її остаточне звільнення; прихованість інформації називають її доступністю, владні маніпуляції - громадським контролем за владою, владне свавілля - дотриманням правового порядку, тиск на культуру - її розвитком; розширення імперського впливу подають як допомогу пригнобленим, несвободу слова - як найвищу форму свободи, виборчий фарс - як найвищу форму демократії, заборону незалежного мислення - як торжество світової наукової думки; окупацію називають братньою допомогою".

Іван Дзюба міг би доповнити - повсюдну русифікацію називають "інтернаціоналізмом".

І саме це саме робить зараз і Навальна – століття насильства і культурної асиміляції називає "общім бекграундом" а політику приниження і маргіналізацію інших національностей в імперії - "культурним контекстом".

Не майте сумнівів, якби це було п’ятдесят років тому, або ж просто ситуація була сьогодні інша - Навальна те саме б говорила про Україну. Просто зараз Україна дала по зубам - і зі страшними втратами відбивається – тому Навальній не випадає таке сказати й про нас. Але логіка тут та сама.

Можна насправді лиш подякувати, що не дають нам забувати, що якщо трошки потерти хорошого руского – з нього неодмінно вилізе самозакоханий імперіаліст і русифікатор. Зі своїм уявленням про "культуриний бекграунд". Який рускі при потребі завжди радо насаджують танками.

Першоджерело за посиланням.

На цій сторінці представлені насамперед думки автора, які можуть не збігатися з позицією медіа "Погляд".

Ми публікуємо авторські матеріали передусім заради дискусії щодо важливих питань, бо віримо в силу громадянського суспільства і публічного діалогу.

Якщо вам є чим поділитися, чекаємо на ваші дописи. Пишіть!

Радомир Мокрик

Вас також може зацікавити:


Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш Telegram-канал Погляд Київщина – Інформаційна Агенція. Також читайте нас у Facebook Погляд Київщина і дивіться на YouTube.