Радомир Мокрик: Погляд українців на виступ путіна 30 вересня: росія анексує території України
Мені сьогодні згадувався виступ путіна в 2014, коли він так само оголошував про анексію Криму. Навіть не стільки виступ, скільки власні емоції.
Я добре пам’ятаю це сум’яття, так – певною мірою страх від самого усвідомлення – що це – війна.
Я сидів втупившись в телевізор, уважно слухав і намагався усвідомити, що це насправді відбувається.
Сьогоднішню промову я зустрів на полігоні, глянувши декілька секунд між чергами з калаша.
В друзів навколо ентузіазму було не набагато більше: «Ну, що, вже виступив? Ну і хєр з ним. Пішли».
Бо це все по суті, нічого не міняє. Ми дуже змінились і подорослішали за ці роки. Заплатили за це дорослішання дуже високу ціну. Але ми вже геть інші. А мудак в кремлі ніяк цього не зрозуміє.
Власне, не лише він. Вчора я давав невеличне інтерв’ю на чеському радіо, і в мене було відчуття, що ми з ведучим не дуже один одного розуміємо.
«Як вплине анексія на настрої в суспільстві?». - «Та ніяк не вплине – нам своє робити. Це лише зміна російських ярликів навколо цих територій.
По суті – це нічого не міняє. Чи так чи так – Україна звільнятиме ці території військовим шляхом». «Можливо плануються якісь акції протесту в Києві?
Все ж, Україна зараз втрачає 15 % своїх територій». «Акції протесту? З якою метою? Позиція українського суспільства одностайна – підтримка ЗСУ і відвойовування територій.» Ітд ітп.
Я розумію наслідки і загрози, які з собою несе це путінське рішення. І розумію, що нам буде важко.
Але головне – після всього, що Україна пережила – ми їх більше не боїмося. Зневага і сарказм – це максимум, що може викликати сьогоднішнє «святкування» в москві.
Мабуть, це видаватиметься надто патетичним і сентиментальним. Але проїжджаючи ввечері після полігонів по мосту Патона, я дивився на наш прапор, який визирав з туману.
І як би банально це не звучало – якийсь щем всередині від цього іноді чіпляє. Не маю ілюзій – нам ще буде дуже важко.
Але не менше я впевнений в тому, що український прапор буде всюди, де його законне місце. Завдяки всім захисникам, завдяки неймовірним ЗСУ. І, зрештою, завдяки всім нам. Бо ми вже геть не ті, що були в 2014 році, І усе в нас вийде.
Першоджерело за посиланням.
На цій сторінці представлені насамперед думки автора, які можуть не збігатися з позицією редакції інформагенції "Погляд".
Ми публікуємо авторські матеріали передусім заради дискусії щодо важливих питань, бо віримо в силу громадянського суспільства і публічного діалогу.
Якщо вам є чим поділитися, чекаємо на ваші дописи. Пишіть!
Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш Telegram-канал Погляд Київщина – Інформаційна Агенція. Також читайте нас у Facebook Погляд Київщина і дивіться на YouTube.