Переяслав: у приміщенні колишньої в'язниці знайшли лист із минулого

Лист, написаний одним із в'язнів, знаходився у скляній пляшці.

Тюрму у місті збудували іще на початку 1800 року, а вперше згадується будівля як тюремний замок у 1809 році.

«Колишній тюремний замок знаходиться по вулиці Богдана Хмельницького, 131. В’язницю навмисно звели на перетині двох головних транспортних шляхів: суходольного до Києва та водного до Дніпра, так легше було гнати по етапу пересильних колодників, та виконати нормативні приписи розташування подібних установ», - розповідає історик Mila Nabok.

Наразі будівля належить ПП "Сіміх". Тут орендують місця для своєї діяльності і магазини, і ательє, і оздоровчий салон. А на першому поверсі незабаром відкриють ресторанний комплекс, повідомили в "Переяслав Сіті".

Саме під час будівельних робіт і була знайдена пляшка із листом.

Керівник "Сіміха" Михайло Сиворко розповів, що хлопці-ремонтники з димоходу (в колишній тюрмі були пічки для опалення в кожній камері) витягли пляшку із зеленого скла. Пляшка розкололася, і в ній виявився лист-послання з минулого.

Він вважає, що від постійного нагрівання скло не витримало і розкололося давним-давно, тому четвертий рядок листа просто пропав, зотлів майже повністю. А ось решта тексту збереглася прекрасно: "Грамодяни! Нашедшие эту бутулку помянити старика Овсиенко и (далі прочитати неможливо: від прізвища іншого в’язня залишилося лише закінчення "баева" – "Погляд") за упокой, за здравие души нашей за то что выпили святую воду а в бутулку поклали бумагу. Шлем вам земные люди зимной поклон души нашей грешной".

 «І це все. Ні імен цих "зеків", ні звідки родом, ні за що їх посадили, ні бодай дати написання листа. Одне ясно – цьому листу щонайменше вісімдесят років, адже в’язниця за прямим призначенням використовувалася і радянською владою, аж до 1941 року. Це вже після війни була віддана військовій частині, і військовослужбовці господарювали тут до 1990-х», - зазначив Сиворко.

Також будівельники знайшли холодну зброю під назвою "заточка".

«Її знайшли під плінтусом близько пів року тому – очевидно, власник і поклав її туди. Зроблена зі шматка товстого дроту, довжина видимої металевої частини – близько 15 сантиметрів. Та найцікавіше в цьому предметі – ручка, зроблена з різнокольорового воску. Який матеріал був доступний, той і використовували. Але в ньому є своєрідна естетика».

Довідка. Серед тюремних замків колишньої Полтавської губернії переяславський протягом ХІХ ст. вважався одним з найкращих: цегляний, міцний, і…зручний. В 1864 р. загальних камер було 11 - одиночних 18, всього на 75 осіб.

Станом на 1910 р. перший поверх займали 12 камер для ув’язнених, по дві майстерні та два речових цейхгаузи. Підвальне приміщення виконувало функцію господарського – службового призначення. Тут розміщувались приміщення для наглядачів, кухня, столярня, продуктовий та реманентний цейхгаузи, хлібопекарня, льох, карцери та кімната для свідків. В камерах були печі, опалювали дровами.

Переяславський тюремний замок призначався для утримання строкових та пересильних арештантів, а також осіб, справи яких знаходились в судовому розгляді. Інколи у складі ув’язнених числились жінки і діти, які супроводжували арештанта. Про це свідчать відповідні записи в метричних книгах переяславських церков.

В'язниця була повітовою і функціонувала за призначенням до 1941 року. З 1944 по 2000 рік використовувалась як складське приміщення військової частини.

З 2000 р. у ній розташувалось підприємство меблевої фабрики “Сіміх”.

Нагадаємо, як повідомляв "Погляд", директора заповідника «Переяслав» звинувачують у розкраданні майна.