Науковці розшифрували сленг українських школярів
Українська вчена Оксана Данилевська дослідила, як насправді спілкуються сучасні українські школярі та педагоги. Її наукова праця — про разючу невідповідність між офіційно задекларованим і реальним станом уживання української мови в закладах середньої освіти, зазначає Інститут мовознавства України.
Майже 90% школярів навчаються українською. Проте дослідження виявило, що навіть у тих школах, статус яких одномовний, фактично панує українсько-російська двомовність. І така ситуація — у більшості шкіл України (крім Західного регіону). У різних пропорціях уживаються дві мови: українська як мова навчання та російська як мова неформального спілкування. На уроках розмовляють українською, а в коридорах і вчительських переходять на російську.
сленгізми, що записали з вуст учнів.
ШКОЛА: божевільня, тюрма, каторга, вулик, мурашник, академія, блюварня, дурдом, пекло, пенхауз, хата.
УЧИТЕЛЬКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ: українка, укрмова, мовознавка, мовенія, мовничка, козачка.
УЧИТЕЛЬКА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ: англійка, англішка, іноземка, енгліш, міс Гаднерка.
УЧИТЕЛЬКА ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ: зарубайка, зарубійка, зарлітичка, зарубка, зарубана.
УЧИТЕЛЬКА МАТЕМАТИКИ: математичка, матьоха, косинус.
УЧИТЕЛЬКА / УЧИТЕЛЬ ФІЗКУЛЬТУРИ: фізкультурниця, фізкультуричка, фізра, фізвих, фізручка, тарзан, бігунець.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: домашка, домаха, доманя, домуня, хомворк, завдик.
КОНТРОЛЬНА РОБОТА: контролка, контроха, контрошка, контра.
ШПАРГАЛКИ: шпаки, шпори, фішки, гармошки, черкані, занички.
ЩОДЕННИК: щоденка, пужало, щодик, книга жалоб, гроб.
ПОГАНА ОЦІНКА: поганка, біда, прокуратор, бліна, колик, ворона, пара, капець, хвіст.
ПЕРЕРВА: реклама, рекламна пауза, свобода, рай, пауза, відбій, кайф, нове життя, райська насолода, монастирські дзвони, перекур.
КАНІКУЛИ: вихідні, кайф, воля, шара, передих, отпуск, лафа, балдьож, дні миру, на Канари.
«Ви не в захваті? Ми теж! Але погодьмося: те, що школярі підходять до мови творчо, удаються до новотворів, вселяє надію, що, ставши дорослими, вони так само карбуватимуть нові слова. А отже, наша мова житиме», — прокоментували в Інституті мовознавства імені O.O.Потебні.