Новини
Україна

"Аеропорт 242": виставка - посвята всім захисникам (ВІДЕО)

Олег Дробоцький служив у Добровольчому українському корпусі, у 67- й окремій механізованій бригаді. Брав участь в обороні Мар'їнки, на Донеччині. Загинув 2023 року, у боях біля села Оріхово- Василівка, Бахмутського району. Виставковий проєкт "Аеропорт. 24

19 січня у Меморіальному комплексі Національного музею історії України у Другій світовій війні відбулося відкриття виставкового проєкту "Аеропорт. 242" напередодні Дня пам’яті захисників ДАПу, який відзначається 20 січня.

Це — 24 роботи митця, волонтера, військовослужбовця Олега Дробоцького з позивним "Художник". Він загинув навесні 2023 року під час боїв у Бахмутському районі.

Олег Дробоцький створив свої картини за мотивами світлин відомого журналіста й фотографа, автора книги "Аеропорт" Сергія Лойка.

І ці картини вже мають власну історію. Три з них пережили окупацію в Херсоні: там вони були сховані українськими патріотами, а після визволення міста передані на батьківщину автора.

На відкритті виставки у переддень Дня пам’яті захисників ДАПу були батьки Олега Дробоцького — пан Ігор та пані Ольга.

Зі слів батька, ідея створити серію картин за мотивами світлин Сергія Лойка зародилася в "Художника" ще дев’ять років тому. Відтоді виставка була в 10 областях України — коли її автор ще був живий.

Пан Ігор також пригадав, що його син загинув, коли росіяни масованого артилерійського обстрілу по позиції 67 бригади.

"Знаєте, якими були військові цієї бригади?.. Просто обезбашені. Сильні. Вони, можливо, і надихалися подвигом кіборгів і які своєю лише мотивацією долали ворога. У кіборгів була шалена мотивація, яку потім наслідували захисники Азовсталі, Бахмута й інших міст, котрі стійко тримали оборону".

Також на відкритті були й представники силових і правоохоронних відомств, зокрема, Міністерка у справах ветеранів Наталія Калмикова.

"Коли ми говоримо про військово-патріотичне виховання, то всі слова звучать досить формально. Але саме в таких місцях, коли ми приходимо і маємо можливість доторкнутися до праці тих, хто захищав, боронив, творив — це і є таке жива реалізація військово-патріотичного виховання. У 2014-2015 роках ДАП став символом незламності. Багато хто з тих, хто був тоді 12-13-річним — зараз в лавах ЗСУ боронять країну. І я впевнена, що саме подвиг кіборгів став для кожного з цих юнаків прикладом, зернятком, яке виросло потім в потужний патріотизм. Патріотизм не можна запровадити законом чи якось створити — його можна лише всотати через мистецтво, особистий приклад. І сьогодні, на жаль, в кожної родини є приклад захисника поруч".

А заступник начальника Управління гуманітарного забезпечення Міністерства оборони України Олексій Сергієнко звернув увагу на тяглість української боротьби за незалежність:

"Кожного дня наші воїни демонструють героїзм і відвагу. Найголовніше, що об’єднує наших воїнів протягом століть — ми не втомимося боронити нашу землю, нашу Україну. І жодного разу за всі історичні битви ми не зазіхали на інші землі. І це розуміє весь світ і агресор. Але наших сил вистачить. Це доводять наші воїни щодня. Сьогодні, коли ми знаходимося в цьому залі, вшановуючи героїзм кіборгів, наші воїни ведуть бої під свистом куль, снарядів, в небезпеці, гинучи. І наш священний обов’язок: пам’ятати кожного. І ми помстимося за кожного нашого загиблого, за горе кожної родини".

Невеликий імпровізований музичний виступ — за фронтменом гурту «Антитіла» Тарасом Тополею, який із початком широкомасштабного вторгнення теж приєднався до лав Сил оборони.

"Сьогодні ми вшановуємо тих, хто показав приклад, того як правильно. Приклад того, як робить. Як треба робити".

Проєкт "Аеропорт. 242" ініціювала Ірина Зубкова, сестра Героя України "кіборга" Івана Зубкова, організаторки та фундаторки щорічних заходів пам’яті і вшанування полеглих "кіборгів".

"Мій брат до кінця як командир і офіцер не зрадив своїй присязі, залишався зі своїми хлопцями до останньої хвилини в Донецькому аеропорту і з ними загинув. Коли він виїжджав з двору наших батьків, то мама йому сказала: "Ваня, ти ж можеш загинути, в тебе двоє дітей". А він відповів: "Мамо, не я вирішую. Але ж… у мене є ви, моя родина". І, можливо, я й несу варту пам’яті не лише свого брата, а й тих легендарних воїнів, які дійсно пішли добровольцями і до кінця виконали свій військовий і людський обов’язок".

Читайте також:

  • Мазепіана: унікальні експонати про образ гетьмана Івана Мазепи. Інтерв’ю з авторкою концепції і кураторкою виставки Ольгою Ковалевською;

  • В'ячеслав Гладушкін: "Краса і сила рідної мови" - це перші спроби самостійних наукових розвідок, які стануть початком науково-пошукової діяльності, а для багатьох визначать коло майбутніх професійних інтересів.


    Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і дивіться нас на YouTube. Також читайте та підписуйтесь на нас у Facebook Погляд Київщина та Іnstagram.