Мазепіана: унікальні експонати про образ гетьмана Івана Мазепи. Інтерв’ю з авторкою концепції і кураторкою виставки Ольгою Ковалевською

Цьогоріч виповнилося 385 років із дня народження гетьмана Івана Мазепи і 315 років із дня його смерті. З нагоди річниці вшанування пам'яті у Національному заповіднику "Києво-Печерська лавра" працювала впродовж жовтня і листопада виставка "Мазепіана у музейних зібраннях та приватних колекціях України". Постать Івана Мазепи була представлена унікальними експонатами: портретами, гербами, книгами, конвертами та іншими атрибутами, що стали символами патріотичних рухів у XX столітті. Організувала виставку Ольга Ковалевська, докторка історичних наук, професорка, провідна наукова співробітниця Інституту історії України, Національної академії наук України і старша наукова співробітниця Національного заповідника "Києво-Печерська лавра". В інтерв’ю спеціально для медіа "Погляд" вона розповіла про подробиці підготовки виставки та подальші плани.

- Розкажіть про задум виставки "Мазепіана у музейних зібраннях та приватних колекціях України". Це була ваша ідея?

- Так, я завжди хотіла організувати цю виставку. Але саме цього року так склалися обставини, що ми змогли реалізувати цю ідею, адже цьогоріч виповнюється 385 років із дня народження Івана Мазепи і 315 – і з дня його смерті.

Відзначити це ми вирішили таким незвичним способом, розказавши не стільки про Мазепу, скільки про пам'ять про нього, той образ, який формувався, створювався і як доносився до сьогоднішнього дня.

Ця виставка про те, що, власне, називається Мазепіаною і чим вона представлена.

- З якими викликами вам довелося зіткнутися, коли ви створювали виставку? Хто вам допомагав?

- Викликом є війна. Саме через війну нам довелося відмовитися від реалізації домовленостей із деякими приватними колекціонерами, тому що предмети, пов'язані з Мазепою, знаходяться в різних руках. Через війну багато оригінальних предметів, які є в музеях України і які теж можна було б залучити до цієї виставки, ми не використали з огляду на безпеку. Якби ми робили цю Мазепіану так, як задумували з самого початку, – масштабно, нам однієї зали просто б не вистачило, потрібно було б думати про просторіше приміщення, щоб кожну епоху представити окремо, залучивши значно більшу кількість державних і національних музеїв, а також приватних власників. Можливо, це вдасться зробити в майбутньому.

- Які унікальні експонати включає нинішня Мазепіана? Хто і з яких колекцій передав вам ці речі?

- У цьому проєкті залучено одразу кілька структур. Перш за все це Національний заповідник "Києво-Печерська лавра", який надав основне приміщення і кілька експонатів. Цікаво, що ці експонати ще кілька років тому належали приватному колекціонеру, який передав їх до фондів Лаври. Зокрема, це три гравюри, надані Дмитром Пірклом, відомим українським колекціонером, який дуже часто дарує музеям унікальні речі.

Також у Музеї видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького зберігається оригінальний машинопис п'єси Людмили Старицької-Черняхівської "Гетьман Іван Мазепа".

Там же є і книжка 1929 року, яка потім була повністю вилучена з обігу.

Але ми побоялися взяти ці оригінальні речі, тому використали репринтне видання, що вийшло друком у Харкові в 1929 році.

Ще один партнер, який взяв участь у цьому проєкті, це Національна історична бібліотека України, яка надала нам поему «Войнаровський» Кіндрата Рилєєва.

Також є оригінальні видання Миколи Аркаса "Історія України-Русі з малюнками" та "Ілюстрована історія України" Михайла Грушевського" 1908 і 1912 років відповідно із приватної колекції Віктора Киркевича.

Книги були передані його сином, заступником директора з наукової роботи Національного військово-історичного музею Ярославом Тинченком.

Інший потужний наш партнер – це Музей-архів української преси, яким опікується Вахтанг Кіпіані. Він надав величезну кількість предметів, які ми зможемо використати, коли робитимемо реекспозицію. У нього унікальна колекція, яка може розповісти про формування образу Мазепи за кордоном серед українських емігрантів та як вони зберігали пам'ять про нього.

Не можу не згадати про те, що кілька предметів на виставці походять із моєї особистої колекції. Не кожен збирає Мазепіану, навіть якщо вона сучасна. Конкретно я збираю книги, що теж цікаво і важливо показати. Адже люди навіть не уявляють, наскільки великий інтерес у науковців викликає Мазепіана і як цей інтерес реалізовується у їхніх працях.

- Коли була відкрита виставка і що плануєте робити далі?

- Оскільки ми намагались відкрити цю виставку, прив'язавши конкретно до дати смерті Мазепи, то початкова ідея полягала в тому, щоб відкриття відбулося наприкінці вересня. У силу певних обставин ми відкрилися пізніше.

2 жовтня ми зробили урочисте відкриття, на яке прийшло чимало людей. Я дуже вдячна і своїм колегам, і музейникам, які теж взяли участь у підготовці цієї виставки та її презентації.

Наразі виставка вже знята. Ми плануємо зробити реекспозицію у березні 2025 року, якщо буде інформаційний привід, а саме, якщо на той момент поруч відкриється пам'ятний знак, присвячений Мазепі. Тоді можна буде ще раз людям, які прийдуть на відкриття пам'ятника, представити Мазепіану. І якщо сам знак буде стояти на вулиці, то у нас в експозиції міститиметься його копія. Принаймні, у нас є така домовленість зі скульпторами. І я дуже сподіваюся, що вона буде реалізована.

- Хто були перші відвідувачі виставки?

- Першими відвідувачами на цій виставці були діти, які навчаються нині в єдиній в Україні школі, що носить ім'я гетьмана України Івана Мазепи. Йдеться про школу №292 в Деснянському районі Києва.

Крім того, приходили учні ліцею №173.

Також у нас була домовленість із громадською організацією "Долоні дотик", що працює з дітьми з окупованих територій та дітьми, які втратили батьків. Для цих дітей ми провели екскурсію.

- Які експонати чи зображення викликають найбільше вражень?

- У різних людей різні експонати викликають зацікавлення.

Коли приходили, наприклад, люди літнього віку, то їм, як на мене, було цікаво абсолютно все: це і листівки, і книжки. Якщо говорити про дітей, їм було цікаво подивитися на перший український комікс.

Дуже велику зацікавленість в усіх відвідувачів викликає Мазепіана кінця 1990-х – початку 2000-х років, коли розвивалась незалежність України і відроджувався інтерес до Мазепи.

Звичайно ж, великий інтерес викликає військова теперішня Мазепіана: зокрема, нагорода командира 54-ї окремої механізованої бригади імені Івана Мазепи і прапор, під яким хлопці виконують свої бойові завдання зараз на фронті.

- Наскільки для вас було складно організувати таку виставку?

- Для мене це було не стільки складно, скільки обов'язково. Багато років, займаючись цією тематикою, я збирала матеріали, які залишилися десь на маргінесі (поле книжки або зошита між основним текстом та краями сторінки, – прим. ред.), бо чомусь завжди були не на часі. То проєкти були інші, то ідеї. Але загальна думка про те, як це можна реалізувати, залишалася. Інша справа, що не було певних, можливо, обставин.

На сьогоднішній день, мені здається, дуже правильно, що у людей з'являється інтерес до власної історії. Тож можна спробувати її розповісти в досить нестандартний спосіб. На виставці ми не знайомили з біографією Мазепи, адже орієнтувались на людей, які елементарно обізнані з його життям. Натомість я розповідала про те, як створювався і спотворювався образ Мазепи та як передавався.

Я зупинялася на певних цікавих сюжетах, відображених, наприклад, у творах образотворчого мистецтва, або на певних неординарних історіях про те, як створювалися деякі літературні твори, присвячені Мазепі.

Розповідала, як були покарані свого часу ті люди, які ризикнули цю тему розробляти, доносити її людям і, найголовніше, представляти їм правдивий образ Мазепи. Оскільки у відвідувачів зазвичай виникають питання, як на мене, завжди є шанс розказати щось додатково, чого не було у лекції, або, наприклад, згадати про якийсь нюанс чи експонат.

- На вашу думку, чи можна зараз говорити про більш повноцінне повернення Мазепи не лише у поле дослідження заповідника, а в публічні заходи?

- Починаючи від того моменту, як Україна стала незалежною, інтерес до Мазепи постійно присутній. Інша справа, що він розвивається хвилеподібно: десь більший, а часом спадає.

Завдяки тому, що кожні п’ять років повторюються ювілейні дати, ми намагаємось представити щось нове, підготувавши виставку чи видавши монографію. Це певним чином стимулює і науковців, і музейників щось робити.

Якщо ми говоримо про конкретно Лавру, то, починаючи з кінця 90-х років, у Лаврі присутній сталий інтерес до Мазепи, що цілком логічно. Адже де б ми не гуляли по території Лаври, завжди знайдуться місця, пов'язані з Мазепою: чи то мур навколо верхньої Лаври, чи то окремі вежі або дзвіниця, побудовані його коштом.

Не треба забувати, що Успенський собор Києво-Печерської лаври пов'язується з місцем поховання матері Мазепи. І це теж дуже важливо.

Та й сама Мазепіана певним чином присутня в Успенському соборі на постійній основі.

Так, якщо ви заходите до собору і повертаєте одразу ліворуч, то побачите стіну з меценатами цього храму, серед яких є зображення й гетьмана Мазепи. Звісно, це зображення не відповідає дійсності, адже не було створено на основі оригінальних автентичних джерел, але тим не менш це факт того, що воно існує і підписане його ім’ям.

У майбутньому планується створення певних локацій, які так чи інакше будуть підкреслювати участь Мазепи в розвитку Києво-Печерської лаври. Тому варто сюди приходити, відвідувати виставки, кожна з яких висвітлює різні моменти, пов'язані як з історією Мазепи і Києво-Печерської лаври, так і, власне, з Мазепіаною. А з поверненням сюди Української православної церкви ми маємо унікальну історію, адже тепер служби, панахиди за спокій душі гетьмана Мазепи проходять українською мовою.

Розмову вела продюсерка та редакторка проєкту Наталія Зіневич. Матеріал для публікації підготувала літературна редакторка Надія Проценко. Розміщення матеріалу редакторки сайту Марини Литвиненко.

Фото Юрія Юрченка.

Також, на виставці "Мазепіана у музейних зібраннях та приватних колекціях України" побувала і знімальна група медіа “Погляд”.

Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і дивіться нас на YouTube. Також читайте та підписуйтесь на нас у Facebook Погляд Київщина та Іnstagram.