Зелений курс Ірпеня: від мрій до дій. Інтерв’ю з екоактивісткою Наталією Василенко

Як зробити місто Ірпінь комфортним для життя у часи зміни клімату? Про захист дерев, сортування сміття, екологічну освіту та ідеї, які змінюють громаду, розповідає екоактивістка з Ірпеня Наталія Василенко спеціально для медіа "Погляд". Дві її головні мрії – створити заказник у районі заплави та інвентаризувати усі дерева міста, нанісши їх на цифрову карту.

Першу частину читайте за посиланням.

Дерева – серце Ірпеня

- Які екологічні питання зараз є найбільш актуальними для Київщини?

- Загальна проблема для всього світу – це зміна клімату. Коли говориш про зміну клімату, люди й досі уявляють білих ведмедів, які плавають на льодинах, що тануть.

Так, танення льодовиків теж відбувається. Але зміна клімату також спричиняє стихійні лиха та неврожай через спеку, засуху, збільшення кількості буревіїв, ураганів тощо.

Вся планета говорить про те, що треба зменшити використання викопного палива.

А що можна зробити сьогодні у громадах?

Ми можемо тільки адаптувати свою громаду, дбаючи про безпеку наших мешканців. Якщо через зміну клімату настане неймовірна спека, треба думати, як ми її перенесемо, як виживемо в місті за температури більше +40 градусів.

Тому у першу чергу треба дбати про збільшення зелених насаджень та їх захист. Потрібно вже зараз планувати зелені зони на вулицях. Не можна допускати, щоб існуючі дерева повністю закладали плиткою та асфальтом, пошкоджуючи коріння.

До речі, нормативами це все передбачено, але не виконується.

Також в Ірпені проблемним є питання відведення води після злив.

Великі дощі просто усе затоплюють, особливо місцевість біля заплави.

Треба подбати про те, щоб було якісне відведення води з міста.

Наприклад, раніше були бетонні жолоби, які відводили воду на заплаву річки Ірпінь.

Але ж якщо на заплаві буде замість торфу лише будівельне сміття, то вода не буде всмоктуватись. До того ж те сміття отруює ґрунтові води, якими живиться місто. Заплава – це місце, яке треба зберегти в природному вигляді, а її забудова - це злочин проти містян і майбутніх поколінь.

- До яких ініціатив або проєктів ви доєдналися за останні два роки?

- Якщо говорити саме про Ірпінь, то я брала участь у розробці стратегії відновлення міста. Зараз вона знову доопрацьовується, фіналізується, я теж долучена до цього процесу.

Також нині в Ірпені розробляється туристична стратегія.

Це чудова можливість зробити наші дуби привабливими туристичними об'єктами. Тож зараз мій основний акцент зосереджений на деревах, зокрема, на їх реєстрі.

Я мрію і працюю в тому напрямку, щоб була в нас цифрова карта, на яку будуть нанесені всі дерева в Ірпені. Карта міститиме детальну інформацію про дерева та їхній опис. Це дозволить зрозуміти стан дерева, хворе воно чи здорове, та мати щодо нього певні стратегічні плани для управління зеленими зонами в місті.

- Як ви знаходите ідеї для нових проєктів? Як розумієте, що потрібно саме зараз робити?

- Коли я почала працювати в організації "Український екологічний клуб "Зелена хвиля"", у нас був інституційний грант, у межах якого проводилось багато різних освітніх заходів, де ми знайомились із досвідом інших громад. Дуже корисно було поїздити по іншим громадам і побачити кращі практики. Це дуже розширило мій світогляд, з’явилося чимало ідей, сприяло знайомству з однодумцями.

- Що б ви хотіли реалізувати в найближчий час?

- Ідея з інвентаризацією дерев в Ірпені дуже нагальна. Я про це думаю весь час і стараюсь діяти в цьому напрямку.

Також мені хочеться працювати з дітьми, зокрема придумати для них якісь класні розважальні заходи, наприклад, квест, історію чи екскурсію, щоб звернути увагу дітей на наші старовікові дуби, справжні артефакти, які треба доглядати і любити.

- Що для цього потрібно? Як це реалізувати?

- Необхідно створити карту дерев – цифровий продукт, який потребує коштів, тож потрібне фінансування. Це можуть бути кошти міста або грантові кошти. Ми з колегами намагаємося залучити грантові кошти, але поки що не вдається. Для реалізації всього задуманого, окрім грошей, потрібен великий трудовий ресурс. Знадобиться й допомога волонтерів громади, адже у нас так багато дерев в Ірпені, їх можна рахувати й рахувати.

Щодо екскурсій для дітей, я думаю, що тут повинні долучились творчі люди. Потрібно придумати класні креативні історії.

Мотивація до екології та співпраця

- Як мотивуєте інших долучатися до екологічного руху?

- Насправді в Ірпені велика кількість людей, які щиро переймаються темою дерев і заплави. На жаль, дуже багато людей вигоріло. Це стосується не тільки теми екології.

У нас зараз така обстановка, що люди постійно перебувають у стресі. Я для себе вирішила, що буду тією людиною, яка не вигорить.

Люди можуть брати паузи, але вони знають, що я завжди тут і ми разом будемо працювати. Взагалі є ціла система, як залучати волонтерів.

Перш за все потрібно знайти тих людей, які мають з тобою спільні цінності. Волонтери хоч і працюють безкоштовно, але вони отримують досвід, знаходять однодумців. Люди часто вболівають за якусь тему, але зазвичай не знають, що робити і до кого приєднатися. Я стараюся бути людиною, яку видно у своїй сфері діяльності.

Якщо у вас є ідеї, то я тут, приєднуйтесь!

- Чи співпрацює ваша громадська організація зі школами, університетами, державними закладами?

- Одна з основних тем, якими ми займаємося, – це екоосвіта для школярів.

Мої колеги, фахові педагоги, розробили дуже багато навчальних курсів, цікавих для школярів про зміну клімату, про дерева тощо. Також наша організація розробила велику кількість настільних ігор на тему екології.

На сайті Українського екологічного клубу "Зелена хвиля" чимало корисної інформації і для вчителів.

Звісно, ми активно співпрацюємо з іншими екологічними організаціями. Щодо співпраці зі школами, то нещодавно ми працювали в Бучі зі школою №9, а також зі школою в Гатному. Вони організували екологічний клуб для дітей, куди запрошують нас, щоб ми читали лекції, грали в ігри…

Щодо дітей Ірпеня, я поки думаю, як все влаштувати, щоб було цікаво і пізнавально, адже до цього я працювала більше з дорослими людьми.

- Чи вважаєте ви, що соціальні мережі є ефективним інструментом для екологічної діяльності?

- Так, це must have, адже соцмережі найбільше поширюють інформацію. Навіть моя мама, щойно прокинувшись, вже у Фейсбуці.

Багато людей я знаходжу для співпраці саме через соцмережі. Єдине, що варто брати до уваги, це цільову аудиторію кожної мережі.

До того ж треба не лише Фейсбуком користуватися, а й Тік-током, Інстаграмом тощо.

Взагалі комунікація дуже важлива. До неї слід ставитися серйозно, весь час готувати якусь інформацію, робити матеріали.

Я створила у Фейсбуці сторінку громадської ініціативи "Еко Ірпінь", де я пишу певні корисні речі про Ірпінь в плані захисту довкілля, екології. Хочу, щоб люди читали, дізнавалися, тому що часто вони не розуміють і не знають, зокрема, чому важливо заплаву не забудовувати.

Пригадую, коли ми робили екофестиваль "Заплава фест", то основна ж мета була розказати про те, чому запливу важливо зберегти.

Треба людям все пояснювати на простих прикладах, щоб уже зараз починати дбати про те, як далі буде наше місто розвиватися. Так може бути, що вже й нам стане некомфортно жити в Ірпені, а не лише нашим дітям.

Екоініціативи для кожного

- На вашу думку, які ініціативи може започаткувати кожен у своєму місті або громаді?

- Насправді в містах так багато ініціатив, що Ірпінь далеко не перший, нам є, у кого повчитися. Наприклад, з чого найперше всюди починають, це із сортування відходів.

У сусідній Бучанській громаді є хороша компанія ПП "Рада", яка вже почала займатися сортуванням.

Що відбувається в Ірпені?

Сміття зазвичай потрапляє на сміттєзвалище. За статистикою, половина сміття – це органічні відходи, які пришвидшують зміну клімату. Але ж органічне сміття є цінним ресурсом. Людині варто його почати утилізувати інакше, зокрема, використовувати компостери. У багатьох містах вже є великі компостери.

Якщо ви не живете у приватному будинку, де можна легко зробити компостер у дворі, то навіть для квартир продаються спеціальні маленькі компостери, які не смердять. Тому це лише питання нашої самоорганізації.

Якщо вам важко займатись глибоким сортуванням, почніть хоча б відокремлювати органічні відходи.

Це взагалі не складно.

До того ж з органічних відходів утворюється чудовий компост, застосування якому завжди можна придумати, наприклад, удобрити дерева або город.

Ірпінці можуть скористатися послугами бучанських колег. ПП "Рада" не вивозять все сміття разом, а розділяє на декілька видів.

Головне, щоб мешканці сортували відходи.

Треба бути відповідальним, робити той мінімум, що можеш. Це буде краще, ніж нічого.

- Які мрії та цілі ви маєте на майбутнє як екоактивістка?

- Я мрію і працюю на цим, щоб ірпінську заплаву перестали забудовувати і щоб там була природоохоронна територія.

Також хочу запровадити культуру догляду за деревами в Ірпені.

Це дві мої головні мрії.

Я дуже вдячна всім, хто приєднався до моєї діяльності та підтримує своєю фаховістю.

Одна людина не може зробити все. Кожна людина важлива і може робити те, що вдається. А найменший внесок – це бути відповідальним і свідомим.

Можна почати робити те, що ви ніколи не робили. Це стосується сміття і дерев. Не варто чекати, що сусід збереже чи посадить дерево. Зробіть самі.

Коли кожний почне робити щось, загальна картина почне змінюватися.

Розмову вела журналістка і ведуча Марія Марчук, матеріал для публікації підготувала літературна редакторка Надія Проценко. Продюсерка та редакторка проєкту Наталія Зіневич. Розміщення матеріалу редакторки сайту Марини Литвиненко.

Фото для публікації надані Наталією Василенко.

Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і дивіться нас на YouTube. Також читайте та підписуйтесь на нас у Facebook Погляд Київщина та Іnstagram.